10 грудня міжнародний день прав захисту людини.

Я. Право. Держава.

«Свобода означає абсолютне верховенство прав людини.» 

                                              Франклін Рузвельт

   10 грудня святкують Міжнародний день прав людини. Це свято було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.

   Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України. В ній зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Конституція України — основний Закон нашої держави — увібрала фундаментальні положення Декларації, зокрема, щодо верховенства прав людини, рівності і непорушності її прав, права людини на свободу і особисту недоторканість, на достатній рівень життя тощо. За оцінкою експертів, положення Конституції України повною мірою відповідають Загальній декларації прав людини.

     «Знадобилися лютування тиранів, щоб винайти права людини. Знадобився Чорнобиль,  щоб усвідомити небезпеку від погано  обслуговуваних АЕС»               Бернард Вербер

   Зокрема, засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги. У Міжнародний день прав людини зазвичай згадують про механізми досягнення безпеки в суспільстві й зусиллях світового співтовариства щодо виховання підростаючих поколінь у дусі дотримання прав людини.

«Ми втратили баланс між правами та обов'язками. Сьогодні всі говорять про права, і ніхто не    замислюється про обов'язки. Ми розвиваємося в  дуже дивному напрямку»                               Такеши Кітано

   Головна мета Міжнародного дня прав людини — торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного. Сьогодні серед основних заходів, присвячених цьому дню, можна назвати засідання круглих столів, міжнародні конференції з питань дотримання прав людини, покази телевізійних програм відповідної тематики.

                               «Ваші права закінчуються там, де починається біль іншої людини»

                                                      Андрій Кураєв

 У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.

6 грудня - День Збройних сил України.

Людина. Армія. Суспільство.

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

Не дивлячись на виниклі економічні та інші труднощі, які випали на долю нової незалежної української держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготовність і хороші армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і боєздатних армій на пострадянському просторі. На сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.

За даними проекту DilovaMova.com, до складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами.  У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

Джерельний тихий спів води,

Безкрайнії степів простори,

І смерековії ліси,

Широкі плаї, круті гори!

Духмяний хліб на рушнику,

Гостинно розпростерті руки,

Щасливу матері сльозу,

І дідуся з веселим внуком!

За бескиди й дніпровські схили,

За наш пісенний славний рід,

За пломінь в косах у калини,

І за чумацький небозвід!

За нашу рідну Україну,

Що зберегли за всі віки -

Низький уклін і тричі "СЛАВА!"

Українські захисники!

3 грудня День милосердя, уваги та любові.

Поспішаймо творити добро.

 Дбаючи про не захищених.

    Поділись теплом сердець.

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - інвалід, було дуже мало шансів на виживання взагалі. 

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Сучасне суспільство нарешті вирішило зробити крок до власної цивілізованості. Не можна не відзначити, що ті заходи, які були вжиті з боку офіційних державних структур багатьох країн, громадських організацій і громадянської позиції не байдужих до проблем інвалідів людей, принесли в нашу цивілізацію ті ноти надії, які раніше просто ігнорувалися. В кінці двадцятого сторіччя, з 1983-го по 1992-й рік, Організацією Об’єднаних Націй було проведено своєрідне «Десятиліття інвалідів». Час, у який наше суспільство постаралося дати собі відповідь, знайти себе в цій проблемі. Результати цього пошуку дали позитивні результати. Про проблеми інвалідів заговорили, їх перевели в площину активних практичних рішень, права інвалідів почали закріплювати на законодавчому рівні. Робота прийняла системний характер. Це радує.

За даними проекту DilovaMova.com, на своїй 47-й сесії у 1992-му році Генеральна Асамблея ООН в спеціальній резолюції № A/RES/47/3 проголосила щорічну подію всесвітнього масштабу - 3-е грудня стало датою Міжнародного дня інвалідів. Цілі цього Дня були виражені окремою резолюцією № A/RES/47/88, прийнятої на тій же сесії. Заходи, до яких в цей День закликає всі країни ця шановна міжнародна організація, повинні бути спрямовані на інтеграцію інвалідів у життя нашого суспільства. Це не складно. Це не варто відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість.

У цей День ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і бажаємо всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності інвалідів ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що інваліди можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

У цей день ми хочемо побажати вам теплих стосунків з вашими близькими, творчої наснаги, бадьорості духу та міцного здоров’я і надалі залишатися для нас прикладом безмежних людських можливостей, та міцної сили волі, що ці можливості породжує. Нехай справдяться всі ваші бажання, мрії та задуми!

Звичайно, цей день не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. 

Милосердя, чуйність, співчуття до слабших споконвіку були характерною рисою українського народу. Тому відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що все буде добре.

Міжнародний день інвалідів нагадує нам, що поруч живуть люди з обмеженими можливостями, які потребують особливої уваги і яким ми повинні допомогти відчути себе рівними серед здорових співгромадян.

Життя заради майбутнього. Присвячена до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом.

Життя заради майбутнього!

СНІД - не залишимось байдужими.

 Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки ми на превеликий жаль змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність, досі не може залишити байдужим жодної більш-менш розсудливої людини. За опублікованими в 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу. Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році - через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.
   Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітника з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом . Ця ідея була підтримана. Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була встановлена на 1-е грудня і вперше відзначена в 1988-му році.

Символ боротьби зі СНІДом - червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року. Ця ідея належала американському художнику з нетрадиційною орієнтацією Франку Муру. Він проживав в абсолютно провінційному містечку в штаті Нью-Йорк, де його сусіди, одна сім’я, що сподівалася на благополучне повернення своєї доньки - військового солдата з Персидської затоки, носила подібні стрічки, але жовтого кольору.

В цей день - Всесвітній день боротьби зі СНІДом, проект DilovaMova.com приєднується до цієї міжнародної ініціативи. Ми також сподіваємося, що одного разу можна буде сказати - зі СНІДом покінчено! Висловлюємо почуття глибокого співчуття всім, хто втратив своїх близьких і друзів від цієї віроломної хвороби. Бажаємо підбадьорення і надії всім, хто переносить цю хворобу на собі - залишатися в живих! Життя не відвернулося від Вас, воно лише нагадало про себе.

В бібліотеці філії №6 була прoведена демонстрація інформаційних матеріалів "Ми проти СНІДу"

Книжкова виставка - ушанування, присвячена до Дня пам'яті жертв Голодомору.

Голодні очі, прости нас, пам'яте прости!

  22 листопада в Україні вшановується пам'ять мільйонів наших співвітчизників - жертв Голодомору 1932-33 років. 

 Указом Президента України від 26 листопада 1998 року останню суботу листопада оголошено Днем пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, а згідно з Указом від 4 червня 2007 року цей день став називатись Днем пам’яті жертв голодоморів. Незалежна і суверенна Україна прагне цим не тільки привернути увагу світового співтовариства до безпрецедентного факту в нашій історії, визнаного актом геноциду проти свого народу, але й спокути перед тими, хто загинув лютою голодною смертю або був закатований в сталінських в'язницях і концтаборах. 

 У запропонованих виданнях наводяться документи,що висвітлюють Голодомор 1932-1933 рр. та масові політичні репресії, організованованних сталінським тоталітарним режимом, розглядаються складні правові аспекти Голодомору 1932-1933 років в Україні, а саме: методологія його правової оцінки, історико-правовий аспект Голодомору, питання правової кваліфікації голодомору як геноциду, визначення суб’єктів злочину та потерпілих від нього. Окремі питання присвячені аналізу Голодомору в широкому контексті радянського геноциду проти української нації.

1933... Від весни до осені,  від Спаса до Покрови гуляла голодна смерть по Вкраїні. Трупами була встелена земля

 Було відкрито пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років.

У той рік заніміли зозулі, 
Накувавши знедолений вік.
Наші ноги розпухлі узули
В кирзами - різаки ми у той рік.
У той рік мати рідну дитину
Клала в яму, копнувши під бік.
Без труни загорнувши ряднину....
А на ранок - помер чоловік.
У той рік і гілля і коріння - 
Все трощив буревій навкруги. 
І стоїть ще й тепер Україна, 
Як скорботна німа край могил.

Вшановуючи пам’ять жертв страшного голоду, на Уманщині встановлено 50 пам’ятних знаків

Ці події не мають аналогів в історії людства.

У свій час травою забуття поросли могили мільйонів співвітчизників, невинно убієнних наших хліборобів – найкращої, найпрацьовитішої частини українського селянства.

У 1933-му році перестали битися серця понад чверті усіх українців. На жаль, навіть неможливо підрахувати кількість жертв геноциду українського народу.

Жертвами тієї страшної доби стали понад 300 тисяч черкащан, серед яких – наші родичі, сусіди, односельці.

У наші дні, коли правда про голодомор стала доступною, ми повинні розуміти, що об’єктивна оцінка тих страшних подій не може бути спрямована тільки в минуле, вона має бути спрямована в майбутнє.

Перед нами, нащадками тих, хто зміг пережити голодомор, постає завдання надзвичайної моральної та політичної ваги – гідно вшанувати пам’ять тих, кому пережити його не судилося.

Святим пам’ятником померлим від голоду є регіональний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, в якому відновлено трагічні Схилімо голову перед світлою пам’яттю наших земляків, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років.

Наша бібліотека не може стояти осторонь цієї болючої теми.  Щоб історія,  на новому суспільному витку, більше ніколи не повторила свого жахливого досвіду, пропонуємо вам ознайомитися з  матеріалами бібліотечного фонду про  Голодомор 1932-1933рр. Адже ви - будівники майбутньої держави, знаючи історію, ніколи не дозволите Геноциду прийти на нашу українську землю.– Хай у ці поминальні дні скорботні свічки невмирущої народної пам’яті горять у вікнах кожної оселі Уманщини, а поминальні церковні дзвони відгукнуться відлунням доброчинства та милосердя у кожному небайдужому серці.

 

Вічна їм пам'ять!

9 листопада - День Української писемності та мови.

Рідна мова - Божа благодать!

День української писемності та мови відзначається в Україні згідно з Указом Президента №1241/97 щорічно.

9 листопада за православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.                                                Преподобний Нестор Літописець, монах Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), давньоруський письменник і літописець ХІ – поч. ХІІ століть; автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; вважається одним з авторів «Повісті  временних літ».

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

 До Дня Української письменності та мови в бібліотеці філії №6 була підготовлена книжкова виставка. На виставці експонуються книги із фонду бібліотеки.

До дня визволення України від німецьких загарбників.

Шляхами подвигу і слави! 

        28 жовтня, згідно з Указом Президента України «Про День визволення України від фашистських загарбників» від 20 жовтня 2009 року № 836/2009, наш народ святкує День визволення України від німецько-фашистських загарбників.

  Цей осінній день 1944 року назавжди залишиться в народній пам’яті. 70 років віддаляє нас від буремних воєнних подій. Для історії це не багато, а для людини – майже все життя. Україна стала іншою. Та минуле завжди з нами, в нас самих. Відлітають, мов журавлині ключі, роки у вічність... Літа не зітруть в народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину. Там, де точилися колись запеклі, криваві бої, здійнялися пам’ятники, обеліски, не забувають їх люди. Жити без пам’яті, без історії – значить зостатися без кореня життя. Якщо казати про минуле, то потрібно відмітити здатність українців згуртовуватися перед  небезпекою, стійко переносити труднощі і героїчно боротися з ворогом.

До 70-річчя визволення України від гітлерівських військ у бібліотеці філії №6 було розгорнуто  книжкову-ілюстративну виставку «Шляхами подвигу і слави». 

День Українського козацтва.

Козацькому роду нема переводу.

Ви чули про день козацтва? Дане питання цікавить багато людей. Отож приступимо до його розгляду і постараємось дати вам вичерпну відповідь. Почнемо ми з того, що дане свято святкується 14 жовтня разом із святом Покрови Пречистої Богородиці. Запропоновано святкувати день українського козацтва було завдяки особливим заслугам козаків перед Українською державою, адже саме вони-козаки України, зробили вагомий внесок в її створення і саме в часи козацтва було вперше згадано слово Україна, що також не мало важливо. Отож-святкуємо ми свято День Козацтва із 7 серпня 1999 року-за особливі заслуги козаків перед нинішньою самостійною та незалежною Україною. Для того щоб зрозуміти що таке козацтво потрібно заглянути трохи в минуле, а саме в історію українського козацтва. Адже саме наше минуле-це наша культурна спадщина, а козаки відіграють в ній найбільшу і змістовнішу роль. Саме козацтво змогло викликати в людей віру в майбутнє і в те , що український народ буде жити на своїй землі. Ми на даний час незалежна та суверенна держава і глянувши на карту України бачимо наше дуже вигідне географічне розташування. День козацтва та згадки у гімні Але в той же ж час добре заглянувши в наше українське минуле, в наші народні пісні, в наш гімн, ми можемо почути такі рядки, які не можуть заставити задуматись: Станем, браття, в бій кривавий, В ріднім краю панувати не дамо нікому, Чорне море ще всміхнеться, Ще у нашій Україні - доленька наспіє. Приведені рядки із гімну України, що не може хвилювати, адже саме тут написано наші справжні кордони, нашу спадщину. Але як всі добре знають, Сян-річка в нинішній Польщі, Дон-також річка в Російській Республіці. Отож, можемо браття зрозуміти, на скільки сильно вороги розідрали територію нашої неньки України. Але давайте більш детально розглянемо, як формувалась наша держава і чому саме 14 жовтня було прийнято святкувати День Козацтва. За останніх майже чотири століття, наш народ старався тричі піднятись на ноги і тільки із третьою спроби ми змогли це зробити. Першими хто став на захист і відродження держави були козаки, і саме увесь період козацтва характеризує постійну боротьбу козаків проти найрізноманітніших ворогів українського народу. Починаючи від турків, закінчуючи поляками та росіянами. Друга спроба створити незалежну та самостійну державу була в період революції 1917-1920 рр. Третя та найуспішніша спроба, була саме в наш час. Передумови до виникнення Дня козацтва Тільки наприкінці 80-х років минулого століття дуже різко почав виникати інтерес у людей до свого минулого. Отож саме в цей час почало створюватись величезна кількість козацьких та громадських утворень. Наведемо приклад таких утворень. У 1985 була створена школа українського мистецтва-в народі "Школа Бойового гопака". У 1984 році створено було "козацьке земляцтво", а у 1989 році перейменоване в Донецький курінь українського козацтва, також можемо згадати про школи війського мистецтва, яких на даний час налічується не мало. Можна перечислювати такі організації ще досить довго, але всі вони єдиним образом призвели до такого результату, як створення дня Українського козацтва. Всі ці організації тільки на початковому етапі розвитку, отримали сильний спротив деяких державних структур та провокації із їхньої сторони, для прикладу в Переяславі-Хмельницькому (1992), під час вшанування пам'яті П.Сагайдачного у Києво-Могилянській академії (1994), було затримано козацького старшину, і ще багато подібних витівок було із сторони державних структур, хоча це вони в першу чергу повинні             бути зацікавленими в розвитку такого величезного національного надбання, як козацтво. Все таки як не як, пройшовши найбільші труднощі під час створення, та натиск недоброзичливців, в період із 1990-2004 рр., великий внесок у справі по втіленню національної ідеї в сучасному суспільстві було зроблено українськими козаками. Врахувавши історичне значення та заслуги козаків-президентом України було видано цілу низку законів, які стосувались безпосередньо козацького руху. Отож починаючи із 15 листопада 2001 року президент прийняв положення про відродження та відновлення українського козацтва. Отож із підтримкою президента на сьогоднішній день зареєстровано біля десятка всеукраїнських організацій реєстрового козацтва, та більше п'яти сотень районних, міських та сільських утворень. 14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається  День українського козацтва. Саме цієї дати бібліотека №6 підготувала книжкову виставку " Козацькому роду нема переводу". На виставці експонуються книги із фонду,  які розповідають про історію України, про козацьку епоху, яка надзвичайно багата подіями і героями.

Навічно в історичній пам'яті!

Дерев'янко Кузьма Миколайович
(14.11.1904 – 30.12.1954)

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 387/2007 від 07.05.2007)

Дерев’янко Кузьма Миколайо­вич (14.11.1904—30.12.1954) — воє­начальник, дипломат. На­ро­див­ся в с. Косенівка нині Умансь­кого району Черкаської області. Тру­до­вий шлях розпочав каменярем. Від 1922 р. — в Червоній Армії. У роки Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної війни 1941—1945 років — начальник розвідувального відділу Північно-За­хід­ного фронту, начальник шта­бу декількох ар­мій (53-ї, 57-ї, 4-ї гвардійської). У квітні 1945 р. йому присвоєно звання генерал-лейтенанта. У серпні 1945 р. призначений представником радянського Вер­хов­ного Голов­но­ко­ман­дування при штабі об’єднаних союзних військ на чолі з американським генералом Д. Ма­картуром, які вели війну з Японією на Ти­хо­му океані. 2 ве­ресня 1945 року взяв участь в церемонії підписання Акта про капітуляцію Японії. У травні 2007 року по­смерт­но присвоєно звання Ге­роя України.

Під такою назвою у бібліотеці-філії №6 відбувся усний журнал,присвячений Герою України Дерев`янко Кузьмі Миколайовичу. Його учасниками стали юні читачі, які довідалися багато цікавого про роль цієї видатної особистості у Другій світовій війні.