28 жовтня - день визволення України від фашистських загарбників.

28 жовтня Україна відзначає 71 -  річницю від фашистських загарбників.

  Воєнні дії відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр. становлять близько 9 мільйонів. Установлення Дня визволення України від фашистських загарбників має на меті всенародне уславлення воїнів-переможців, ушанування пам'яті мільйонів полеглих за визволення української землі, людей, які загинули на окупованій території, у концтаборах, на фашистській каторзі.

  У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України. У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 рр. на території України радянськими військами було проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали Воронезько-Харківська (13 січня - 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня - 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня - 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня — 29 серпня 1944 р.). Свого апогею битва за Україну досягла в період з осені 1943 до осені 1944 рр. Саме на її території в цей період було зосереджено приблизно половину діючої Червоної армії. Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.  Цілком чи частково на території республіки було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Також повністю чи частково було знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40 %.

14 жовтня - свято Покрови. День Українського козацтва. День захисника України.

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

 За цим святом закріпилася ще й друга назва – Козацька Покрова, а у свідомості народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність та лицарство, зазначається в документі.

Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. 

 14 жовтня — День українського козацтва відзначається в Україні відповідно до Указу Президента України від 07 серпня 1999 року № 966/99. Зазначене свято встановлено, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення. Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України.

ДеПрезидент Петро Порошенко запропонував відзначати свято Дня захисника України, яке вперше країна святкуватиме 14 жовтня, під гаслом "Сила нескорених".

 Під час виступу на Всеукраїнському форумі учасників антитерористичної операції Глава держави зазначив, що саме силу нескорених продемонстрували українські воїни, які відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з російським агресором.

 «Саме під таким гаслом - «Сила нескорених» - за кілька днів наша країна уперше відзначатиме День захисника України. Це свято започатковане в нелегкі часи для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України», - зазначив Глава держави.

  Споконвічна мрія українського народу, висловлена пророчими словами поета Тараса Шевченка про “сім’ю велику, сім’ю вольну, нову”, здобувалася в запеклій боротьбі не одного покоління українців. Нині Україна знову переживає складні часи агресії, посягань на незалежність та цілісність держави. Але завжди в такі часи найкращі козаки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох українських поколінь.
Впевнені, що наш народ зможе вистояти й у цих випробуваннях!

Інформаційна хвилина -" Право в нашому житті".

 День юриста з'явився в календарі України за Указом Президента № 1022/97 від 16.09.1997 р. Це свято, яке об'єднує юристів різних сфер діяльності, що стоять на захисті прав і свобод українців.

 Фахівці правознавці, досконально знайомі з юридичними науками, чинним законодавством і маючи практичну діяльністю в області права, завжди були затребувані в цивілізованому суспільстві. Причина гранично проста - цивілізоване суспільство прагне регулювати всі свої внутрішні і зовнішні взаємини, керуючись загальноприйнятими правилами, порядками і нормами - законами, а так як наша людська практика взаємин постійно зростає і досить багатогранна, то і законів, що регламентують їх потрібно все більше і більше. Розібратися в цьому всьому «порядку» простій, не пов’язаній з юриспруденцією людині, все частіше і частіше стає не під силу. На допомогу приходять кваліфіковані юристи.

 Професійне свято людей все життя яких повинна підпорядковане гаслу «Знати право, служити праву, захищати право», відзначається щорічно 8 жовтня.

 За припущеннями вчених, саме в жовтні 1016 р. відбулася битва Ярослава із Святополком, після якої Ярослав Мудрий «правду і статут написав», тобто «Руську Правду», що і дотепер є чи не найкращим твором права Східної Європи. Число «8» взято умовно, шляхом додавання цифр 1016 року.

  З державою все гаразд, - вважають юристи, - якщо його основний Закон, Конституція, не обмежує права і свободи громадян, а, навпаки, збільшує зону цих свобод. В Україні, державі з вміло написаною конституцією і не дуже вміло виконуваними законами спеціальність юриста займає лідируючі позиції.  

 Для українського суспільства професія юриста дуже важлива, адже саме зараз, коли відбувається процес розвитку правової держави в Україні, перш за все на правознавче співтовариство покладаються надії і завдання затвердження принципу верховенства права, вдосконалення українського законодавства, посилення правових гарантій захисту різних верств населення і підвищення правосвідомості та правової культури українців.

 Саме на правників покладено велику місію – захищати конституційні права і свободи громадян. Ми переконані, що ваш високий професіоналізм, принциповість та відданість справі забезпечать утвердження в Україні ідей верховенства права, справедливості і гуманізму. 
  В бібліотеці - філії №6 проведена інформаційна хвилина з учнями школи №10. На тему "Право в нашому житті" і представлена книжкова виставка " Закон і мораль".

Скрасити осінь життя милосердям.

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного спів товариства і з 1991 року щорічно відзначає цей день.

 За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. До 2050 року число таких людей у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі (т.зв. процес старіння націй), а загальна кількість у світі складе 2 мільярди осіб.

 До цього День людей солідного і поважного віку стали відзначати спочатку в Європі, потім свято було підхоплено Сполученими Штатами і до кінця 80-х років воно поширилося по всьому світу. Однак його остаточне офіційне затвердження на міжнародному рівні було викликано не тільки його популярністю. Одним дуже сумним фактором стало ще одна глобальна подія - зниження внесків в спеціальний Цільовий фонд з проблем старіння ООН, на тлі стрімкого старіння населення по всьому світу. Це зовсім не парадоксальне явище, але яскраво сигналізує про падіння моральних і культурних цінностей у нашому суспільстві.

У наймудрішою книзі на землі, в Біблії, Святому Писанні, відкрито говориться про те, що від нашого ставлення до наших батьків і матерів безпосередньо залежить наша власна тривалість життя на цій землі. Зневагою до проблем літніх людей ми сіємо свої власні майбутні проблеми.  Наше цивілізоване суспільство - це суспільство для всіх віків. Нашими спільними зусиллями цілком можливо забезпечити, не тільки щоб ми жили довше, але й щоб наше життя було більш якісним та повноцінним, різноманітним і приносило глибоке задоволення.

Свято покликане привернути увагу до літніх людей. А саме - повноцінного і якісного життя людей похилого віку. До речі, сімдесят відсотків українських пенсіонерів продовжують працювати, а близько половини на пенсії відкривають для себе нові захоплення.

Колись старих людей, у яких не було уже сил працювати, спускали на лубках у провалля: щоб дарма хліба не їли. А один чоловік дуже любив свого батька і не виконав жорстокого закону, заховав його у хліві, годував таємно. Через деякий час трапився недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чогось журиться, розпитав про все і порадив зняти снопи із стріхи, і ще раз обмолотити і засіяти. Так син і вчинив. Зійшов у нього хліб найкраще, і найбільша нива була засіяна. Всі люди допитувались, як він до такого додумався. Він спочатку мовчав, а згодом розповів, що його батько так навчив. З того часу люди перестали старих на лубках вивозити, а шанували до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навчать.  Міжнародного дня людей похилого віку стало чудовим приводом ще раз висловити глибоку вдячність і пошану.

 З Міжнародним днем людей похилого віку!

Віртуальна подорож " Відкрий Европу для себе!"

Скільки країн у Європі?

  На політичній карті Європи розташовано 50 незалежних держав, більшість з яких є високорозвиненими індустріально-аграрними країнами. Серед найбільших країн Європи Росія, Україна, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Іспанія та Польща. Вищезгадана цифра включає шість країн-карликів: Андорра, Ватикан, Люксембург, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино.

Повний перелік країн Європи:

  Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Великобританія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Македонія, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

  Щоб дати правильну відповідь на питання: «Скільки країн у Європі», треба враховувати, що точний підрахунок кількості держав, розташованих в Європі, залежить від трактування кордонів Європи та критеріїв включення невизнаних або частково визнаних держав, а також врахування залежних територій.

  Австрія, вважається найкрасивішою країною Центральної Європи, туристів приваблюють краєвиди Відня та відомі гірськолижні курорти, а також мальовничі альпійські селища Тіролю, чудові національні парки і "озерний край" на заході країни.Завдяки мальовничим Альпам із засніженими схилами, розвиненій інфраструктур і своєму географічному положенню на перехресті магістралей, що з'єднують південь і північ Європи, країна приваблює велику кількість транзитних туристів, основна частина яких прямує на середземноморське узбережжя, одноденних туристів. Австрія провідний туристський центр зимових видів спорту. Гірколижні курорти — одна з найприбутковіших галузей в економіці. Міжнародний туризм найрозвинутіший у західній, гірський частині країни. Головні туроутворюючі країни (80% туристів):Німеччина, Нідерланди, Велика Британія. Чисельні туристи з Італії, Швейцарії, Франції, США, Бельгії, Швеції, Східної Европи.

БЕЛЬГІЯ – ЖИВОПИС І АРХІТЕКТУРА

  Бельгія може похвастати величезним арсеналом пам’яток, і не важливо буде це багатий Брюссель або маленьке село. Бельгія на весь світ славиться скульптурою хлопчика, що пісяє, дивовижним смаком пива, чорним брюссельським шоколадом і жіночим тенісом. Саме ці атрибути і асоціації згадує кожен при згадці цієї перлини Європи. Типове місто Бельгії обов’язково повинно бути зі своєю довгою історією, а це завжди безліч готичних будівель, романських церков, чудових соборів, площ, пам’ятників… Разом з усім цим затишно уживається сучасність: величезні хмарочоси, супермаркети, житлові будинки та кафе.

 Великобританія – чудова країна зі старовинними пам’ятками і дивовижною культурою. Розкішні середньовічні замки, фортеці і старовинні музеї та галереї – це все Велика Британія. Кожне місто тут має свою неповторну і унікальну архітектуру. Історично склалося, що найвідоміші і популярні туристичні місця знаходяться на території столиці – Лондона. Столиця Великобританії – найбільший мегаполіс Європи з кращими англійськими парками, резиденціями, історичними та культурними спорудами. Ну а візитною карткою Лондона є всесвітньо відомий Біг-Бен, який названий так на честь старовинних дзвонів всередині башти. Це обов’язкова пам’ятка в будь-якому турі по Великобританії.

  

ІТАЛІЯ – ВИШУКАНІСТЬ СТАРОГО СВІТУ

 Пам’яток в Європі так багато, що не вистачить сторінок, щоб описати у всій красі кожну з них. Італія – одна з тих країн, де в кожному місті можна зустріти сотні пам’яток історії та культури. А скільки сказати можна тільки про Рим чи Мілан! Саме в Мілані знаходиться відомий на весь світ театр Ла Скала. Він був побудований за підтримки імператриці Марії Терезії на місці Королівського оперного герцогського театру, який згорів на сумному карнавалі 1717 року.Батьківщина знаменитих художників і талановитих учених, які змінили порядок світу, дім найбільшій кількості об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і калейдоскоп чарівних пейзажів – Белла Італія! Від всіляких пам’яток старовини Риму і чарівної романтичної Венеції, до горбистій місцевості Тоскани і космополітичного Мілану, ця країна – безмежне джерело пам’яток.

ФРАНЦІЯ – РОМАНТИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ЄВРОПИ

 Ентузіасти підрахували, Франція – країна з найбільшою кількістю пам’яток в Європі. І в це не важко повірити: Ейфелева вежа, Тріумфальна арка, Діснейленд, Лувр – лише мала кількість найпопулярніших місць. Лувр – один з найбільш відвідуваних музеїв в світі! Тут зібрана багатюща колекція експонатів за більш ніж 800 років історії. У середніх віках Лувр був середньовічною фортецею, яка пізніше перетворилася в палац і була побудована Філіпом Августом в XII столітті. Багато разів ця пам’ятка Європи реставрувалася і перебудовувалася, але все-таки дійшла до нас в ідеальному стані.

УГОРЩИНА – ПЕРЛИНА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

 Угорщина – один з найцікавіших туристичних напрямів Східної Європи. Перш за все країна притягує увагу туристів унікальною архітектурою і приголомшливими видами на Дунай і так зване “Угорське море” (озеро Балатон). Також тут є цілющі термальні джерела і улюблена усіма національна кухня Угорщини. Важливим фактором є висока якість послуг і відносно низькі ціни. Все це робить цю країну одним з найбільш бажаних туристичних напрямків Європи. Мільйони туристів щорічно підтверджують ці слова.

8 вересня - Міжнародний день грамотності.

Якщо книг читати не будеш - скоро грамоту забудеш!

  Міжнародним днем грамотності прийнято вважати 8 вересня. Це свято офіційно відзначається Організацією Об'єднаних Націй.

  Міжнародний день грамотності — це символ досягнень усього людства. Адже грамотність — це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного. На сьогоднішній день, за даними ООН, у світі налічується близько 4 мільярдів грамотних людей. Хоча представникам різних поколінь ще є до чого прагнути.

  Дослідження показують, що на сьогоднішній день у світі близько 860 мільйонів дорослих людей неграмотні. Також відомо, що 100 мільйонів дітей у всьому світі не навчаються в школі. Але найсумніше, що навіть ті представники цивілізованих країн, які відносяться до числа грамотних, не відповідають цьому званню. Міжнародний день грамотності звертає увагу і на цю проблему. Крім того, світова громадськість намагається підняти престиж грамотності. Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним.

   Грамотність є не тільки додатком до вже здобутих знань і навичок, але й надійним помічником у житті кожної людини в інформаційному суспільстві. Стрімкий розвиток у всіх сферах діяльності з одночасною глобалізацією вимагає від людини, ким би вона не була і де б не мешкала, миттєво відгукуватися на вимоги часу. Грамотність, належний рівень якої підтримують і розвивають, стає запорукою підвищення професійної кваліфікації, і як наслідок, працевлаштування.Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. Крім того, світова громадськість намагається підняти престиж грамотності. Сьогодні під егідою ООН реалізується програма, спрямована на поширення грамотності.

  Вивчаючи іноземні мови, ми забуваємо, що українська мова дуже багата на фразеологізми, ідіоми та крилаті вислови. Нагадуємо, що сьогодні Міжнародний день грамотності і саме час дізнатися про нові цікаві засоби для вираження думок.

  Пропонуємо нашим читачам пригадати прості правила української мови. Адже навчитися правильно говорити ніколи не пізно!

Знов вересень ступив на наш поріг!

  День знань — це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим для кожного. Першоклашки з ще не зовсім зрозумілим їм почуттям трепету, ховаючись за величезними букетами квітів, тримаючись за руки батьків, роблять свій перший крок на великому шляху знань, а новоспечені студенти вперше вступають у доросле життя. Учні шкіл, технікумів, коледжів, вузів, подорослішали за літо, відпочилі і засмаглі, знову зустрічаються зі своїми друзями і діляться враженнями про проведені літні канікули. Батьки, бабусі й дідусі проводжають своїх дітей та онуків у новий навчальний рік, де їх зустрічають вчителі та викладачі — люди, які ведуть їх до вершин знань. Та й у всіх інших є близькі або друзі, для яких свято День знань — подія актуальна та урочиста.
   До речі, початок навчального року припадає на 1 вересня лише в кількох державах — це в основному країни колишнього СРСР (Україна, Білорусь, Московія, Казахстан, Молдова, Туркменістан, Вірменія, Прибалтика), а також Чехія і деякі інші країни Європи. В Італії цей день приходиться на 1 жовтня. У ряді країн немає єдиного для всіх закладів дня початку навчального року. Так відбувається, наприклад, у Німеччині, Іспанії та Франції. У США літні канікули закінчуються у другій половині серпня. А японські школи i ВУЗи й зовсім відкривають свої двері в перший день квітня!

 Звичайно, головними винуватцями торжества в перший день осені є школярі — від першокласників з величезними бантами і оберемками квітів мало не вдвічі більшими себе, до вже зовсім дорослих старшокласників, які менше ніж через рік стануть абітурієнтами. 1 вересня вчителі знову перегортають класний журнал, беруть у руки крейду і задають домашнє завдання, а школярі вперше за три місяці чують дзвінок "для вчителя", слова "Хто сьогодні черговий?" І "Відкриваємо зошити, пишемо число".

 І нехай вони скаржаться на те, що літо скінчилося і знову потрібно рано вставати, носити змінку, відповідати на уроках, робити домашку і кожен день бачити "цю училку"; але всі вони в душі відчувають радісні і святкові почуття, переступаючи поріг школи вперше в новому навчальному році, а хтось — перший раз у своєму житті. Через багато років ми з ностальгією і найтеплішими почуттями згадуємо цей знайомий з дитинства запах гладіолусів і хризантем, приємні клопоти щодо купівлі обновок до 1 вересня, Дня знань: зошитів у клітинку і в лінійку, цілої гори ручок, олівців, гумок і лінійок. Крізь роки чуємо привітальні слова директора школи і бачимо щирі посмішки вчителів та щасливі очі молодих батьків. Невже знайдеться хтось, хто хоч раз у своєму дорослому житті не хотів би навіть на хвилинку знову потрапити у свій світлий клас і знову підняти руку, щоб відповісти на питання вчительки чи сказати: "А можна вийти?"

  Щороку 1 вересня, вулиці українських міст наповняться білими бантами, різноколірними букетами і загальним радісним відчуттям того, що попереду нова сторінка життя — цікава, барвиста і повна нових знань.

Свято 1 вересня, завжди залишається в пам'яті кожної людини. Де хто асоціює його зі шкільними роками, комусь більше запам'ятались роки навчання у ВУЗі, а може молодий вчитель більше хвилювався, коли сам вперше йшов на свій власний урок. Втім 1 вересня це всенародне свято, адже тільки завдяки знанням людина досягла сучасного розвитку.

Отже з нагоди дня знань вітаємо усіх з початком навчального року. Бажаємо міцного здоров'я, впевненості у власних силах та відвертого прагнення до нових знань, адже вони це сила!

"Мій край - моя історія жива"

 День Державного Прапора України — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапора України. Відзначається щорічно 23 серпня.

  Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3.

  23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком. До цієї події і прив'язано Указ Президента України, Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» № 987/2004, написано відповідну картину на стіні ВРУ, а цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом у музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність. Після проголошення незалежності України, 4 вересня 1991 року— після триразового голосування і погрози Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішено, — синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту.

 Справжній український прапор започаткований Михайлом Грушевським в УНР.

 За поширеними легендами, прапором УНР ніби був жовто-блакитний стяг (жовта смуга зверху). Однак насправді протягом 1917 року в Україні порядок кольорів на прапорі не був остаточно установлений і використовували обидва варіанти — і з верхньою блакитною смугою, і з жовтою. Однак в кінці 1917 та на початку 1918 року було затверджено низку морських і службових прапорів, на яких верхня смуга була блакитною

  Прапор - це державний символ, він є в кожної держави, це для всіх ознака сили, це для всіх - ознака слави. Синьо - жовтий прапор це - синє небо, жовте жито. 

 Прапор свій здіймаєм, він святиня, знають діти. Прапор свій здіймаємо гордо, ми з ним дужі і єдині, ми навіки вже є народом, українським в Україні.

"Свято виміряється поколінням."

24 серпня 1991 року сталася важлива подія — Украї­на проголосила про свою державну незалежність.

  До 1991 року Україна ніколи не мала державності як такої. Українські землі входили до складу кількох держав, серед яких були Польща, Австро-Угорщина, Росія. Важко навіть уявити, яких зусиль було докладено українцями, аби досягти жаданої мети — незалежності. Цілі ріки крові про­лилися, цілі моря сліз виточили очі. Тих, хто боровся за дер­жавність України, справедливо вважають національними героями. Аж ось настав серпень 1991 року. Розпався Ра­дянський Союз, і перед керівництвом колишніх радянських республік постало питання: що робити далі? “Бути незалеж­ними!” — відповів український народ, і стало так.

  За більш ніж десять років незалежності ми зрозуміли, що державотворення — то не суцільне святкування, а на­самперед великий труд. Кожен громадянин має усвідомити, що його власний внесок у скарбницю незалежності може стати вирішальним.

  Сьогоднішній день Незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

  Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея.

 Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах й вельми суперечливим. Це великою мірою зумовлено надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.

Слід згадати найвидатніших з поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.

Великого у звершеннях, Богдана Хмельницького, грізного вояка,  Івана Сірка. Мудрого, і відданого ідеї незалежності української Івана Мазепу. Творця першої української Конституції Пилипа Орлика.

Героїв народних повстань Івана Гонту, Максима Залізняка, легендарних Устима Кармелюка і Олексу Довбуша.

 У дні найстрашнішої політичної та духовної руйнації, коли народові нащадки “На віки вічні!” відмовили у праві бути самим собою, прийшов у світ великий Кобзар з новим заповітом, з новою поезією, яка зміцнила підвалини української духовності.

   У найважчі часи сміливо піднімали свій голос за волю і демократію, за Україну такі велети духу як Григорій Сковорода, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Леся Українка.

  Серед видатних діячів новітньої історії, історії кривавих, але і героїчних змагань за вільну і незалежну Україну віддамо шану Михайлові Грушевському та його сподвижникам , котрі привели Україну до поетапного проголошення чотирьох Універсалів.

  Ось яких велетів духу народила наша земля, ось які люди торували державницький шлях до незалежності України, до сьогоднішнього дня.

 Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову. Проте боротьба за національну культуру, за українську мову, а відтак і за державу – ще попереду.

 Базовими рисами майбутнього мають стати висока професійність, творчість, комунікативна духовність, які формуватимуть у різних верств і груп населення виважені духовні та моральні орієнтири , життєві цінності, закладатимуть підвалини відповідної соціальної поведінки.

  За час своєї незалежності Україна подолала шлях від формальної республіки у складі колишнього СРСР до відомої у світі держави, – 123 країни визнали нас, а майже з 90 країнами встановлено дипломатичні відносини.

  Сьогодні кожному громадянинові нашої держави зрозуміло, що Україну чекає тернистий, важкий і довгий шлях входження у світовий простір.

  Шлях України – це шлях побудови самостійної демократичної незалежної правової держави, а не держави тільки етнічної . У цьому – джерело нашої внутрішньої стабільності і міжнаціональної злагоди.

   Зберегти незалежність, збудувати міцну державу – наш святий обов’язок перед попередниками, які були корінням, джерелом української державності, які залишили нам у спадок любов до Батьківщини, вивірені часом і випробуваннями кращі риси народної душі, національного характеру.

  В бібліотеці - філії №6  до 24-річниці  від дня прийняття Акту проголошення незалежності України була підготовлена виставка - експозиція “Свято виміряється поколінням".