14 березня -День українського добровольця

14 березня відзначають День українського добровольця. День добровольця - це свято справжніх патріотів. Людей, які свідомо, за покликом серця у важкий для нашої країни час стали на захист суверенітету і територіальної цілісності.

В  цей день в бібліотеці філії №6 користувачі мали змогу переглянути книжково - журнальну експозицію  "З відкритим серцем у майбутнє".

Арт -студія

Бібіліотека філія № 6 продовжує  активну співпрацю з УНВК ЗОШ І -ІІІ ступенів№10 " Медична гімназія"та  з головою громадської  організації " Шлях Добра " Мануйловою Тетяною Федорівною.

  Немає нічого ніжнішого за квіти, вони роблять наші відношення більш  щиросердними , а  спілкування більш невимушеним .  Зеленою фарбою за допомогою пензлика обводили  стебла квітів весняних підсніжників, з талановитою  художницею Валентиною Василівною  Мамчур    та з батьками, які виховують дітей з інвалідністю.    Квіти - не лише гарний  елемент декору ,але й особлива  атмосфера  тепла і затишку  в колі друзів.

205 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

 " Геніальний сучасник

і далекоглядний пророк"

    

 Кожен, хто заходив до бібліотеки, долучався до святкування дня народження Кобзаря читанням його віршів. 

100 років від дня утворення державного Герба

Історично - пізнавальна хвилина" Перший герб нашої держави"

    З історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

   25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.

З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

    Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.

21 лютого- Міжнародний день рідної мови

     Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

    В бібліотеці - філії №6 до Міжнародного дня рідної мови учні  НВК"ЗОШ І-ІІІ ступенів №10" МЕДИЧНА ГІМНАЗІЯ

 

виявили бажання перевірити свої знання з української мови та продемонструвати ерудицію і кмітливість, взявши участь у "ЛІТЕРАТУРНОМУ ЛОТО "  І ТОЙ ЛИШ ПОШАНИ ДОСТОЙНИЙ ,ХТО МОВУ ШАНУЄ СВОЮ.  Кожна трійка гравців активно включилися в гру, весело крутили стрілку барабана і намагалися відгадати задані слова, з азартом вгадували ящичок з призом, коли їм випадав сектор «приз». А вболівальники теж не нудьгували: відповідали на заздалегідь приготовані для них смішні логічні запитання із "жартівливої торбинки". Приємно зазначити, що всі учасники заходу виявили активність, кмітливість і розум, тому гра вийшла не тільки надзвичайно веселою та азартною, а ще й пізнавальною.

20 лютого- день Героїв Небесної сотні

  «А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін…»

Людмила Максимлюк

    20 лютого… В календарі кожного українця цей День став днем національної відваги, великої сили духу, стійкості, а найголовніше - безмежної любові до свободи, до правди, до єдності, до рідної землі.

  Герої Небесної Сотні стали для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, але і джерелом натхнення для наших героїчних воїнів, які гідно продовжують справу Героїв Небесної Сотні, захищають наше з вами право на вільне життя.

   В бібліотеці філії №6 відбувся перегляд фільму - реквієму " Небесна сотня в вирій полетіла" та користувачі мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою. 

     Більше 30-ти років минуло з того дня, як останній радянський воїн залишив афганську землю. Але відлуння тієї війни, що принесла в оселі тисяч наших співвітчизників страждання та порожнечу, до цього часу болем віддається в наших серцях. Проявивши в складних умовах вірність присязі, мужність і героїзм, воїни-інтернаціоналісти з честю виконали свій обов’язок.

    З метою гідного вшанування мужності, самовідданості,відданості, вірності військовому обов'язку воїнів - інтернаціоналістів у бібліотеці філії № 6  була організована книжкова виставка  "Солдати чужої війни"   та проведена   хвилина  героїчної пам'яті "Афганістан - моя кривава рана. Війна в Афганістані – це трагедія і звитяга тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм. Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє. 

155 років від дня народження Володимира Самійленка

ХВИЛИНА ІНФОРМАЦІЇ

«Володимир  Самійленко - поет, гуморист,драматург" 

    Він з'явився на світ 3 лютого 1864 року в селі Великі Сорочинці Миргородського повіту в «убогій селянській хаті», як напише пізніше в «Автобіографії» (на жаль, так і незакінченій) сам Самійленко. Батько – місцевий поміщик Іван Лисевич, однак Володимир був його… позашлюбним сином, тож і одержав прізвище матері – колишньої кріпачки Олександри Кіндратівни Самійленко. 

      Володимир Самійленко увійшов в історію української літератури не лише як лірик, перекладач, блискучий гуморист і сатирик, фейлетоніст і драматург, а й передусім як патріот. Адже в якому б жанрі не працював, про що б не писав, у його творах завжди відчувалася любов до Батьківщини, уболівання за долю свого народу.

Володимир Самійленко залишив по собі багату літературну спадщину. На жаль, вона мало відома сучасному читачеві. Адже навіть за радянських часів було видано лише його «Вибрані твори» (1926) і «Твори у двох томах» (1958).

Загалом же ця спадщина настільки різноманітна і різножанрова, що митця навіть важко уявити в прокрустовому ложі усталених стереотипів української літератури. Тут і пейзажна та інтимна лірика, як-от цикли віршів «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали», «Вечірня пісня» (деякі з цих творів стали, до речі, піснями, які вважаються народними). Тут і драматургія на історичну тематику – «Маруся Чураївна» (1896), «У Гайхан-Бея» (1917), і п'єси «на злобу дня», серед яких – «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896).

      А ще поета вважали сатириком від Бога. Однак у своїх творах він засуджував не лише самодержавство, шовінізм, а й продажність, ура-патріотизм. Варто згадати його віршовані памфлети «Собаки», «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь», «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад». (1906).

Помер Володимир Самійленко 12 серпня 1925 року, похований у Боярці під Києвом.

Самійленко В. І.

Україні: Лірика,гумор і сатира,драма/Упоряд.,вступ.стаття В. П Іванисенка.-К.: Укр.письменник,1991.-224 с.-( " Шкільна біблотека" У доробку класика української літератури В. І. Самійленка(1864-1925)-ліричні ,сатиричні й гумористичні твори,драми,переклади.

  Самійленко В. І. Слова і думки:поетичні твори,статті,автобіографічні нотатки та спогади/Володимир Самійленко;упоряд., передмова та приміт. М. Г. Чорнопиского. -К.: Веселка,2014.-335с. Дошкульна політична сатира та типово український гумор Володимира Самійленка(1864-1925),патріотична лірика й філософські роздуми,проблеми суспільного життя та історії живі й актуальні для нашого сьогодення.

          

 Твори Володимира Самійленка у збірці

Шляхи сподівань:Укр.л-ра кінця ХVІІІ-початку ХХ ст./Упорядкув. і передм. Шкляра В. І.- К.: Грамота,2006.-512 с.-(Сер." Шк.б-ка") До книжки увійшли твори українських поетів кінця ХVІІІ-початку ХХ століть.

  

   Кодлюк Я. П., Одинцова Г. С.

Розповіді про письменників: Посібник для вчителя початкових класів.-2-е вид.- Тернопіль: Підручники і посібники,1998.-128 с.   Посібник знайомить з життєвим і творчим шляхом відомих українських поетів і прозаїків.

29 січня - День пам'яті полеглих у бою під Крутами

29 січня у нашому національному календарі- це день жалоби, це пам′ять про юнаків-героїв, замордованих більшовицькими катами під Крутами. 

    В бібліотеці філії №6 пройшла Година скорботи " Бій під Крутами,шлях у вічність"з учнями УНВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів №10-медична гімназія".  Присутні мали змогу переглянути фільм " Бій під Крутами" та ознайомились з книжковою викладкою літератури  "Крути - трагедія і гордість України".

   Крути… Символ героїзму і відданості нашого юнацтва, символ національної трагедії. Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів, що захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В  цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
   В бібліотеці філії №6 була оформлена книжкова викладка літератури " Голокост шрам на серці людства"

22 січня- День Соборності України

   Сто років тому, 22 січня 1918 року, IV Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність УНР.

Роком пізніше, 22 січня 1919-го, у Києві на Софійській площі був оприлюднений Універсал Директорії Української Народної Республіки, так званий Акт Злуки про об'єднання українських земель в єдину Україну.

   Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки це не тільки суспільна потреба, а й наш  моральний обов’язок берегти світлу пам'ять незліченних жертв, принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності, державності.

  

210 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ EДГАРА АЛЛАНА ПО

ЛІТЕРАТУРНА АКВАРЕЛЬ

19 січня 1809 року народився американський письменник, поет, літературний критик Едгар Аллан По. 
  Е́дгар А́ллан По — американський письменник, поет, есеїст, драматург, літературний редактор і критик, один із провідних представників американського романтизму. Найбільш відомий своїми макабричними і містичними оповіданнями.

140 років від дня народження Степана Васильченка

  Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім'ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, — все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника. 

 Віртуальна викладка літератури" Дивосвіт творів Степана Васильченка"

Васильченко С.В. Дощ:Оповідання.Для дошкіл.в./

Худож.І.Н.Філонов/.- К.:Веселка,1981.-12 с.,іл.

 В золотий фонд української дитячої літератури ввійшло оповідання" Дощ" про тяжке невеселе  життя дітей в дореволюційному селі.

Васильченко С. В. Чарівна книжка: Легенда,новели,оповідання,уривки з повістей/Упоряд.,вступ.стаття І. О. Денисюка; Худож.оформ. С. П. Караффи-Корбут.-2-ге вид.- Львів: Каменяр,1988.-96 с.:іл.:60 к.

  У книгу відомого українського письменника ввійшли легенда,новели, оповідання і уривки з повістей для дітей і про дітей. Вони прилучають юних читачів до багатого і різноманітного світу природи,прищеплюють їм відчуття гармонії,краси,добробуту,людяність,любов до праці.

Васильченко С. В. В бур'янах. Повість для молодшого шкільного віку.

" Життя нашого поета таке дивне,що ,слухаючи про нього,можна було б сказати,що це легенда",-такими словами починає свою повість про дитинство Великого Кобзаря  Степан Васильченко. Правдиво змальовує він непокірну,кипучу вдачу хлопця,показує те "пекло",в якому минали дитячі роки Тараса,розповідає про сирітські поневіряння малого,про "науку" в п'яних дяків,про панську сваволю. І,читаючи ці невигадані історії,не можна не дивуватися легендарній силі поетичного обдаровання Тараса Шевченка,що пробилося крізь товстий шар" потрійного гніту". "В бур'янах" -це лише перша частина великого твору про Кобзаря. С. Васильченко збирався написати книгу про все життя геніального поета,але помер свого задуму не здійснивши.

Васильченко С. В. Вибрані твори.- К.: Дніпро ,1979.-164с.

   

До книги ввійшли вибрані оповідання та повість відомого українського письменника Степана Васильченка(1879-1932) дореволюційного періоду,в яких відображено безправне,злиденне життя селян-бідняків,побут сільської школи. У повісті "Авіаційний гурток",написаний після Великої Жовтневої соціалістичної революції,змальовано яскраві образи юних будівників нового суспільства.

         

Васильченко С. В.Неслухняний глечик: Оповідання,повість: Для серед.та ст.шк.віку/[Упоряд.і передм. Н. М. Шумило]; Худож. Л. В. Ільчинська.-К.:Веселка,1991.-223 с.:іл.

До книжки класика української літератури Степана Васильченка(1879-1932) увійшли оповідання про дітей, повість "В бур'янах" про дитинство Т. Г. Шевченка.

          

Краєзнавча розповідь " Мандрівка рідним краєм" ( до 65 - річчя утворення Черкаської області)

   7 січня 1954 року – пам’ятна дата в історії Черкащини. Саме цього дня, згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР, на карті України з’явилась нова область – Черкаська. Про причини утворення такої адміністративно – територіальної одиниці й нині немає спільної думки. У державних документах сказано, що це зроблено з метою подальшого удосконалення адміністративного поділу, наближення керівництва партійних, радянських, господарських органів безпосередньо до виробництва й забезпечення більш високих темпів розвитку всіх галузей економіки й культури.

    Головним мотивом доцільності утворення Черкаської області було „розукрупнення Київської області, наближення керівництва і обслуговування віддалених районів”. Дійсно, Київська область на той час була найбільшою в Україні, займаючи 41, тис. кв. км. Протяжність її з півночі на південь складала 350 км. Віддаленість окремих південних районів Київської області (Христинівського, Уманського, Звенигородського, Шполянського, Смілянського та інших) від обласного центру ( по залізниці на 200 – 325 км) значно ускладнювала керівництво сільським господарством і промисловістю цих районів.

Тому було вирішено найбільш віддалені 20 південних районів Київської області виділити в окрему область – Черкаську, доповнивши її 6 районами Полтавської, 2 – Кіровоградської і 1 – Вінницької області.

З учнями НВК №10 медична гімназія була проведена краєзнавча розповідь " Мандрівка рідним краєм".