Книжкові літні канікули

8 липня - Український день родини.

Український День родини — відносно молоде свято і відзначаєтся з 2012 року. Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят» був підписаний 30 грудня 2011 року.

   Святкування цього дня має щорічний характер і встановлено на 8 липня.

                    

    Родина являє собою організовану соціальну групу, а її представники пов’язані між собою не тільки спільністю побуту, але і взаємною моральною відповідальністю, а також соціальною необхідністю, яка зумовлює потребу суспільства в духовному і фізичному самовідтворенні, звідси, мабуть і пішов вислів: сім’я – осередок суспільства. Звичайно ж, сім’я належить до найважливіших суспільних та державних цінностей. Деякі наукові теорії стверджують, що саме форма сім’ї могла протягом багатьох століть визначати загальний напрям еволюції основоположних макросоціальних систем.

120 років від дня народження Ю.К.Смолича

   Юрій Корнійович Смолич народився 7 липня 1900 року у м. Умані в родині вчителя Уманської чоловічої гімназії Корнелія Івановича Смолича. Маленьким хлопчиком не раз із батьками бував у Софіївці. Дитячі враження від уманського диво-саду назавжди лишилися в пам’яті і пізніше вилилися на папір у автобіографічній повісті “Дитинство”.

   Майбутній письменник навчався в кількох провінційних гімназіях, потім вступив до Київського комерційного інституту. 1918 року він залишає навчання і стає санітаром “Добровільного загону по боротьбі з висипним тифом”, пізніше працює помічником лікаря. Згодом стає професійним актором. Працював інспектором театрів Головполітосвіти наркомпросу УРСР, театральним критиком і редактором журналу “Сільський театр” (1926 – 1929). У післявоєнний час Ю. Смолич працював заступником, а потім головою правління СПУ, очолював Українське товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном (“Україна”), обирався депутатом до Верховної Ради УРСР.

   Влітку 1949 року Юрій Корнійович відвідав рідну Умань.

   Численною і розмаїтою є творча спадщина Ю. Смолича – романи, повісті, оповідання, унікальні спогади. Письменник проявив себе в різних жанрах – від епопей, фантастичних і пригодницьких оповідей до біографічних переказів. Багато написав і для театру.

   Був нагороджений численними державними нагородами. Помер письменник 26 серпня 1976 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

"Крізь всі часи до Симоненка"

Онлайн - марафон літнього читання «З книгою наодинці».

1 липня - День архітектури України.

                    Найвеличніші витвори архітектури височать як живі свідки минулого в житті сучасності.
                         Ганс-Георг Гадамер

    Свято День архітектури України відзначається на початку липня. Засновано у відповідності до Указу Президента в 1995 році. Святкування включають заходи, присвячені історії національної архітектури, її розвитку та гармонізації.

     Тільки за офіційними даними, в Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і більше 1000 об’єктів паркового мистецтва.   Наприклад, якщо вам доведеться побувати в столиці, то зверніть увагу на Андріївську церкву, християнський православний храм, побудований в 1754 році в стилі бароко в честь апостола Андрія Первозванного. Він був побудований за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі. Будинок з шоколаду (неофіційна назва особняка С. С. Могильовцева), Будинок з химерами, Будинок удови, що плаче по вул. Лютеранська 23, Маріїнський палац, Собор Святого Пантелеймона і Південний міст - найвищий міст України.

  Загальні тенденціі європейської архітектури завжди знаходили тут благодатний грунт. У період з 16 по 17 століття архітектурні течії країни активно відобразили ренесанс, а к кінцю 18 століття в архітектурі України вже можна було побачити класицизм.

  Найбільшу кількість пам’ятників архітектури можна знайти у Львові. Зокрема, в місті збережено близько двох з половиною тисяч пам’яток історії та архітектури. У 1998 році місто було внесено до світової спадщини ЮНЕСКО.

       Архітектурне багатство країни помітно в будь-який її точці: Храм-маяк Святителя Миколи Мірлікійського в селі Малоріченське - найвищий храм у Криму, середньовічний замок в Кам’янці-Подільському, оперний театр в Одесі, Святогірська Лавра і ресторан "Поплавок" в Дніпропетровську. Не варто забувати, що країна знаходиться в самому серці Європи.

  В указі Президента України № 456/95 від 17.06.1995 сказано: «Встановити День архітектури України, який відзначати щорічно 1 липня, - у Всесвітній день архітектури».

     Всесвітній день архітектури заснований Міжнародним союзом архітекторів, що виник у 1946 році, після Другої світової війни, коли потрібно було піднімати з розвалин міста, відновлювати підприємства, відтворювати пам’ятники архітектури. З 1996 року Всесвітній День архітектора приурочений до Міжнародного дня житла, який відзначається в перший понеділок жовтня. Це рішення ухвалив Міжнародний союз архітекторів на XX Генеральній асамблеї ООН в Барселоні.

Іван Черняховський – успішний воєначальник німецько-радянської війни

 29 червня 1906, с. Оксанина (нині — Уманський район, Черкаська область) — 18 лютого 1945, Пененжно, Польща.

    Іван Черняховський – радянський воєначальник українського походження, один із наймолодших командувачів фронтів періоду німецько-радянської війни й один із п’яти радянських комфронтів, які загинули в роки війни.

   Іван Данилович Черняховський народився 29 червня 1907 року в селі Оксанина Уманського повіту Київської губернії (зараз – Уманського району Черкаської області). Змалку йому довелося пізнати і тяжку селянську працю, і роботу пастухом, і залізничником, і навіть побувати безпритульним. До Червоної Армії пішов у 17 років. Закінчив Одеську піхотну школу, Київську артилерійську школу, Військово-технічну академію, Військову академію механізації та моторизації. Там опанував французьку мову. Але у страшні 1930 роки сталінський Молох цілком міг проковтнути молодого офіцера і не вдавитися – під час навчання на нього написали донос, буцімто Черняховський “приховав своє соціальне походження”, проте йому вдалося спростувати цей наклеп.

    Починав військову кар’єру Черняховський як артилерист. Пройшов шлях від командира взводу артилерійського полку. Після академії перевівся в технічні частини. Командував танковим батальйоном, полком, дивізією в Київському, Білоруському, Прибалтійському військових округах.

    На момент початку німецько-радянської війни 22 червня 1941 року полковник Іван Черняховський – командир 28-ї танкової дивізії 12-го механізованого корпусу Північно-Західного фронту. На чолі неї брав участь в оборонних боях, зокрема, у Литві й під Новгородом. Внаслідок великих втрат у техніці, дивізія була переформована на стрілецьку, із якою Черняховський на початку 1942 року брав участь у Дем’янській наступальній операції. Спочатку радянським військам вдалося оточити німців, однак вони прорвали оточення і втримали Дем’янськ.

    Після цього Черняховського перевели на Воронезький фронт, де він командував танковим корпусом, згодом – армією. Внаслідок багатомісячних оборонних боїв частини під командуванням Черняховського втримали позиції на лівому березі річки Дон і не дали противнику просунутися далі. Із початком контрнаступу під Сталінградом перейшли у наступ і частини Черняховського, які розташовувалися значно північніше. Вони відбили у німців Воронеж і Курськ, але далі наступ захлинувся.

    Значний внесок у вигнання нацистських окупантів та їхніх союзників із України Іван Черняховський зробив у другій половині 1943 року. 60-та армія Центрального фронту під його командуванням наступала після Курської битви через Лівобережну й Північну Україну. Було взято Чернігів, а вже наприкінці вересня 1943 року радянські бійці вийшли до Дніпра на схід від Димера. У листопаді 60-та армія брала безпосередню участь у взятті Києва через Лютізький плацдарм і плацдарми поблизу сіл Глібівка, Казаровичі, Ясногородка, а наприкінці року – в обороні Києва, оскільки німецькі війська перейшли в контрнаступ та намагалися скинути червоноармійців у Дніпро. Та їм вдалося вистояти, що створило передумови для розгортання наступу на Правобережжі України.

    17 жовтня 1943 року Івану Черняховському присвоїли звання Героя Радянського Союзу “за високі організаторські здібності при форсуванні Дніпра і виявлений особистий героїзм”. Маршал Олександр Василевський так відгукнувся про свого колегу:

“Чудове знання військ, різноманітної та складної техніки, вміле використання досвіду інших, глибокі теоретичні знання дали змогу йому прекрасно керувати військами, вирішувати найскладніші завдання. Він уважно прислуховувався до думки підлеглих. Сміливо використовував усе нове й корисне в навчанні військ та організації бою. Був суворим і вимогливим, але ніколи не дозволяв собі принижувати людську гідність”.

    У перші місяці 1944 року війська під командуванням Черняховського вигнали нацистів із Рівного, Луцька, Проскурова (Хмельницького) і Чернівців. У квітні настала оперативна павза, пов’язана з підготовкою нового наступу на захід. Івана Черняховського підвищили у званні до генерала армії та перевели північніше – командувати Західним фронтом, який невдовзі був перейменований на 3-й Білоруський фронт. Із цим фронтом він пройшов через Білорусь і Литву до Східної Пруссії. 29 липня 1944 року його нагородили другою “Золотою Зіркою” Героя Радянського Союзу. Черняховському збиралися присвоїти звання маршала СРСР, але загибель воєначальника завадила цьому.

 Івана Черняховського поховали у Вільнюсі, а 1992 року перепоховали на Новодівичому цвинтарі Москви. Місто Інстербург у Східній Пруссії було перейменоване на Черняховськ. В Києві на його честь названо Національний університет оборони України.

28 червня - День молоді.

   Молоді люди, без зайвого пафосу, є не лише майбутнім, а й теперішнім будь-якої країни. Молодь формує тренди, задає високу планку для інших поколінь, формує прогресивний напрям розвитку суспільства. Відкритість до всього нового та оригінальність мислення дають змогу молодому поколінню генерувати ідеї, які змінюють світ. 
    Бібліотека - філія №6 підготувала інтернет подорож: "Для молодих, активних, креативних."

28 червня день КонституціЇ

      День Конституції - це національне свято багатьох країн світу. Українці відзначають Основного Закону України 28 червня.

 Наша країна має багатовікову історію конституційного процесу. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII століття – в 1710 році і за оцінками істориків, стала однією з перших європейських конституцій Нового часу. Чинності конституція Орлика, однак, так і не набула.

 Сучасна історія Конституції України розпочалася 28 червня 1996 року. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло становленню України як самостійної та незалежної держави і повноправного суб’єкта міжнародних правових відносин.

22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

    "Згадай Україно, вогненні роки."

  22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Загалом за роки Другої світової війни Україна втратили 8 мільйонів своїх громадян: 5,5 мільйона цивільних і 2,5 мільйона військових. День скорботи встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000.

Відео - роздум " Так починалася війна."

З нагоди відзначення Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні у бібліотеці філії №6 діє виставка - пам'ять "Згадай Україно, вогненні роки."

110 років від дня народження Жака-Іва -Кусто

   Французький дослідник Світового океану, фотограф, режисер, винахідник, автор великої кількості книг і фільмів, першовідкривач. Був членом Французької академії. Командор Ордена Почесного легіону. Відомий як Капітан Кусто.                                                                Пропонуємо вашій увазі віртуально -пізнавальну сторінку до 110 -річчя від дня народження Жака -Іва-Кусто.

5 червня- Всесвітній день охорони навколишнього середовища

   Всесвітній день охорони довкілля є для Організації Об’єднаних Націй одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища

    Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі.

1 червня - день захисту дітей.

До дня захисту дітей пропонуємо вашій увазі віртуальний вернісаж дитячих робіт: "Країна дитячих мрій."День захисту дітей– це нагадування суспільству про необхідність захищати права дитини, щоб усі діти росли щасливими, навчалися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали чудовими батьками та громадянами своєї країни.

Календарний інформер

Календарний інформер на червень.

Даний інформер містить перелік знаменних та пам’ятних подій всесвітнього значення та подій і дат важливих для України, які будуть відзначатися протягом червня 2020 року.