28 червня - день Конституції України

  У 1996 році Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на світовий досвід, прийняла Основний Закон України — Конституцію, яка стала реальною і дієвою основою розбудови незалежної демократичної держави як повноправної учасниці світового співтовариства.
   Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
   Хай мир і взаєморозуміння сприяють подальшій розбудові нашої державності, становленню достатку в кожній сім’ї. Зі святом !

З Днем Перемоги!

Вшановуємо загиблих і живих,

Тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну,

Імена навіки запам’ятаємо їх,

Життя вони свою за нас віддали.

З кожним роком все коротше ряд

Очевидців тих боїв кривавих,

Нехай же вибухи більше не гримлять,

Чи не турбують застарілої рани.

Ваш героїчний подвиг не забути,

Нехай року тікають невблаганно,

Але бузку оксамитова кисть

В вашу честь цвіте неопалима!

Літературна подорож

Барвистий зоресвіт казкового дитинства.

(літературне театралізоване свято присвячене 110 річчю від дня народження української дитячої письменниці - Наталії Львівни Забіли)

   20 березня в приміщенні музичної зали Уманської загальноосвітньої школи №10 працівники бібліотеки-філії №6 провели літературну подорож для учнів 1-5 класів, присвячену 110 річниці з дня народження Наталі Забіли.

Бібліотекар Довгань Лідія Іванівна разом з класним керівником 2 класу Троян Тетяною Вікторівною були ведучими свята.

Школярі приймали активну участь у дійстві: читали вірші поетеси, грали в театралізованій казці "Зайчикова хатка".

Працівники бібліотеки висловлюють подяку за допомогу в проведенні заходу педагогічному колективу загальноосвітньої школи №10. Хочеться відмітити найактивніших маленьких акторів: Пиріг Давид, Кожухорьов Артур, Руда Женя, Беркун Каріна, Франко Антон, Кулєша Вікторія, Ташерова Юля, Кукудак Настя, Міхеєв Євгеній, Усатюк кристина, Катрич Костя.

Всесітній день поезії

Свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року.

Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.

Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив:«Поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія — головний засіб самостверждення і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.

Отже, поезія допомогає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості».

У відривному «Українському народному календарі» Всесвітній день поезії уперше з'явився 2004 року.

До Дня пам'яті Крут

 Відповідно до указу Президента України  від 25 жовтня 2007року №1014 працівники Бібліотеки-філії №6 провели масовий захід з учнями  9 та 10 класів Уманської загальноосвітньої школи №10 (класний керівник Фоменко Людмила Миколаївна). 

  Усний журнал "Крутянські спартанці або як нищили цвіт нації"  був присвячений 95-тій річниці подвигу героїв Крут, з  метою вшанування пам'яті  українських юнаків, що полягли в бою під Крутами в січні 1918 року.

 Бібліотекар  Довгань Лідія Іванівна познайомила присутніх з сумними сторінками історії.

 Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поетПавло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник.

 До уваги школярів був представлений перегляд літератури  з теми.

ДОБРО — ЦЕ ВОГНИК МОГО СЕРЦЯ

 Під такою назвою у бібліотеці-філіалі №6 відбувся усний журнал, присвячений  українському  письменнику-гумористу, казкарю Всеволоду Нестайко. Його учасниками стали юні читачі, які довідались багато цікавого про життєвий і творчий шлях митця слова. А отримані знання продемонстрували у вікторині "Подорож до палацу чарівних казок".

  Перша книжка Всеволода Нестайка "Щурка і Щурко" побачила світ у 1956 році. Після чого дитяча література збагатилась виданням низки збірок оповідань, казок, повістей і п'єс письменника, які залюбки читають хлопчики і дівчатка не лише України, а й Росії, Німеччини, Великобританії, Іспанії, Чехії, Румунії, Угорщини і навіть далекої Індії.

                     

 Книги Всеволода Зіновійовича — щирі й близькі дитячому серцю. Найвідоміші з них — "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Теодори з Васюківки", "Одиниця з обманом", "П ятірка з хвостиком", "Незнайомка з країни сонячних зайчиків".

                             

 Митець слова є лауреатом багатьох літературних премій. А у 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури його трилогія "Теодори з Васюківки" внесена до списку Ганса Андерсена, як один з найвидатніших творів для дітей.

А. НОВІКОВА, завідувач БФ №6

Ходімо в мою душу, в мій храм.

 Євген Маланюк - відомий  український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик  народився в селищі Новоархангепьському (нині Кіровоградська область) 1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 року . Навчався у Єлисаветградському реальному училищі. Із студентської лави Петроградського політехнічного інституту потрапив на фронт. Після Лютневої революції 1917 року став сотником армії УНР.

Перші поетичні твори Є. Маланюка з'явилися на сторінках журналу „Веселка", який він у 1921-1923 роках видавав разом із Ю. Драганом. У своїй творчості поет синтезував неоромантичні, символістичні та неокласичні тенденції української лірики, стрижнем якої було висвітлення історичної долі України.

                  

  Цими днями працівники бібліотеки- філіалу №6 провели усний журнал „Ходімо в мою душу, в мій храм", присвячений пам'яті  Є. Маланюка. В заході брали участь читачі бібліотеки. Вони були ознайомлені з біографією письменника , його життєвим та творчим шляхом. Студенти Уманських державних аграрного та педагогічного університетів Є.Грищук, М.Мавламова, Н.Даниленко, Д.Левадко, Н.Палій, С.Батрін читали вірші поета. Цим заходом бібліотечні працівники ознайомили своїх читачів з творчістю Є. Маланюка: творами, в яких проголошувалась потреба формування нової, національної свідомої особистості.

А.НОВІКОВА, зав. бібліотекою-філіалом №6.

22 січня - День Соборності України

     День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.                                                                    

      Офіційно в Україні День соборності відзначався з 1999 року.                                                                         

      Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

    Урочиста акція святкування й проголошення акта Злуки відбулася 22 січня 1919 р. на Софіївській площі біля собору. На майдані зібралися тисячі мешканців столиці, військові частини, духовенство Української православної церкви на чолі з архієпископом Агапітом і єпископами, які відслужили службу Божу, члени Директорії, уряду УНР та делегація ЗУНР. О дванадцятій годині урочисте свято розпочалося виступом Л. Цегельського, який зачитав грамоту – ухвалу Національної Ради про возз’єднання і передав її голові Директорії В. Винниченку. Універсал УНР оголосив член Директорії Ф. Швець.                                                             

    У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.                                                                  

   30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича на офіційному рівні було встановлено «День Соборності та Свободи України».                          

  День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських     земель.

М.Приймаченко

СТВОРИ  СВОЄ  СОНЦЕ

 Творчість народного художника України, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка  Марії Приймаченко — явище самобутнє, неповторне, як мистецтво кожного з великих майстрів.

 Народилася Марія Приймаченко 1908 року в селі Болотня на Київщині. Дитинство Марії Авксентіївни було затьмарене страшною недугою — поліомієлітом. Це зробило її не по дитячому серйозною й спостережливою. Марія Авксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві незгоди, пізнала щастя любові (чоловік загинув на фронті) і щастя материнства — син Федір, теж народний художник, її учень і завжди з нею. Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, потреба поділитися своїм відкриттям з людьми.

З метою вшанування пам'яті української художниці Марії Приймаченко  бібліотека-філіал №6   провела усний журнал „Створи своє сонце" присвячений мистецькій діяльності Марії Приймаченко.

Працівники бібліотеки ознайомили читачів з життєвим та творчим шляхом художниці.

А.НОВІКОВА, завідувачка БФ №6

Книжкові виставки

Чорнобильський спомин: вічний біль

(присвячено 27 річниці Чорнобильської катастрофи) 

Ми рідні діти твої, планета Земля

(22 квітня - Всесвітній день Землі)

Ми нащадки козацького роду
(до 520 річниці . 2012 рік – Рік Українського Козацтва)

2012 рік - Рік Українського Козацтва

І розділ. Полум’я козацького серця

1.     Сушинський Б.І. Козацькі вожді України . Історія України в образах її вождів та полководців XV -  XIX  ст.: Історичне ессе у 2-томах . Т.1. Друге доповнене видання/ оформл. Чередниченко О.П. – Одеса, 2006. – 529с.: ілюстр.

2.     Чухліб Т.В. Український гетьманат : проблеми міжнародного утвердження . – К.: Наш час, 2007. – 156с.

3.     Шевчук В.О. Козацька держава як ідея в системі суспільного політичного мислення XVI-XVII ст.: У 2 кн.- Кн .1. -  К.: Грамота, 2007. – 72с.:ілюстр.

4.     Яворницький Д.І. Історія запорізьких козацтва. – Львів: Світ, 1990. – 319с.:ілюстр.

5.     Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв. – Львів: ЛА «Піраміда», 2007. – 304с.: ілюстр.

ІІ розділ. Не вмирає душа наша не вмирає воля

1. 1.     Субтельний О. Україна: історія/ Пер. З англ.. Ю.І.Шевчука: 2-е вид. – К.: Либідь, 1992. – 512с.: ілюстр.
2. 2.     Селянський рух на Україні 1569-1647 р.р.: збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1993. – 535с.
3. 3.     Щербаківськмй Д.М.  Козак Мамай : мистецько-етнографічні праці. -  Харків: Факт, 2008.- 512с.: ілюстр.
4. 4.     Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659-1765р.р. – К.: Наш час, 2008.- 488с. – (Невідома Україна)
5. 5.     Кулиняк Д.І. «Од Калниша вісті…». – К.- ВАТ «Видавництво «Київська правда», 2004.- 344с.

ІІІ розділ. Козацтво не лиш одне з найкрасивіших явищ у житті українського народу , а узагалі унікальний феномен в історії людства. Це самобутня надзвичайно гнучка й ефективна у свій час форма суспільного організації

1. 1.     Коліївщина 1768. – К.: Наукова думка, 1970. – 187с.
2. 2.     Храбан Г.Ю. Спалах гніву народного : Антифеодальне народне визволення повстання на Правобережній Україні 1768-1769р.р. – К.: Вид-во при Київ. ун-ті, 1989. – 176с.: ілюстр.
3. 3.      Невмирущі традиції козацького краю: фото літопис Українського козацтва на Черкащині .- Черкаси, 2007. – 88с.:ілюстр.
4. 4.     Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991. -238с.
5. 5.     Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького. – Дніпропетровськ: Січ, 1993. – 55с.

IV розділ. Культура козацтва

1. 1.     Запорожці: До історії козацької культури. – К.: Мистецтво, 1993 . -400с.: ілюстр.
2. 2.     Павленко С. Іван Мазепа  як будівничий української культури. – К.: Києво-Могилянська академія, 2005. – 304с. – Бібліограф.: с. 180-238
3. 3.     Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників: монографія. – Львів: Підаміда, 2007. – 288са.: ілюстр.
4. 4.     Білий Д. Козацький  оберіг. – Донецьк: ЦСО, 2005. – 352с.
5. 5.     Завацький В.І. , ЦьосьА.В. , Бичук О.І.. Пономанренко Л.І. Козацькі забави: навчальний посібник. – Луцьк: Волинське обласне редакційно- видавниче підприємство «Надстирія», 1994. – 112с.

На вічнім шляху до Шевченка

Видатні діячі нашого краю

Ми за здоровий спосіб життя

Зимовий цикл свят

Україно, ти моя колиска

Казковий світ

Світло безсмертного подвигу
(До Дня Партизанської слави, відзначеного в Україні згідно з Указом Президента №1020 від 30.10.2001р.)

    І Розділ. На нас напали серед ночі

     І   почали палить, вбивать,

     Вогнем і кров’ю поливать

     Наш рідний край щасливий.

    Література:

1. Ми йшли до тебе, Перемого! . – К.: Політвидав України, 1984. – 361с.:ілюстр.

2. Не покоренная земля Киевская: из истории всенародной борьбы в тылу врага 1941-1944. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 251с.

3.Подвигом прославленные: Герои Советского Союза – партизаны и подпольщики Украины в годи Великой Отечественной войны. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 382с.:илюстр.

ІІ Розділ.     Подвиг народу вічний

Та хто ж віддасть свій рідний край

Убивцям та поталу?

На бій проти фашистських зграй

Сини вітчизни стали.

Література:

1.     Жученко И.Я., Савчук П.А. Поднимая партизан в атаку. – К.: Политиздат Украины, 1984. – 220с.

2.     Салай М.Г. По знакомым дорогам. Записки старого партизана. – М.: ДОСААФ, 1981. – 208с.

3.     Ковпак С.А. Від Путивля до Карпат. – К.: Політ. Літ. України, 1979. – 287с.? ілюстр.

ІІІ Розділ.   Їм було по 20 років

І живуть у памяті народу

Його вірні дорчки і сини,

Ті. Що не вернулися з походів

Грізної, Великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

                                                         В.Симоненко

Література:

1.     1418 дней войны: Из воспоминаний о Великой Отечественной войне. – М.: – Политиздат , 1990. – 687с.: илюстр.

2.     Федорович А.Ф. Полдпольный обком действует. – К.: Политиздат Украины, 1986. – 783с.: илюстр.

ІV Розділ.    Не забуваймо святі імена

Вони не повернулися з війни

Мені привиділось, немов солдати,

Які не повернулися з боїв

Не полягли, а залишились жити

Перетворившись в білих журавлів

Література:

1.     Клюєнко  Д.М. В боях за визволення України. –  К.: Политиздат Украины,1984.- 176с.

2.     Медведев Д.Н. На берегах Южного Буга. - – К.: Политиздат Украины,1987.- 382с.: портр.

3.     Нечай П.Є. Зірка Єгорова: документальна повість.- К.: Політвидав україни, 1987.- 183с.: ілюстр.

4.     Клоков В.И. Партизаны Словацких гор. - – К.: Политиздат Украины,1986.- 271с.

V Розділ. Тобі , Україно моя,

                  і перший

                  мій подих і подих

                  останній тобі

                                          В.Єллан

 Література:

1.     Русин В.П. На крутих перевалах. Долі назустріч . - Ужгород: Карпати, 1987. – 337с. : ілюстр: портр.

2.     Наумов М.И. Западный рейд: Дневник партизанского командира. - – К.: Политиздат Украины, 1985.-283с., 6л. ил.

3.     Кондратенко В.А. , Беренштейн Л.Е. Через черную топь: Повесть о партизанских буднях. – М.: Воениздат, 1983. – 301с.

4.     Данченков  Ф.С. Особое поручение. - – К.: Политиздат Украины, 1988. -254с.: 4л, илюстр.

5.     Кузнец Я.М. От Днепра до Сана. - – К.: Политиздат Украины, 1981.- 216с.: 8с.,илюстр.

6.     Кеніна М.І. Серце кликало до бою: Спогади  партизанської розвідниці. – К.: Політвидав України, 1985. – 173с.: 8 арк., ілюстр.

7.     Павлов Я.С.  У истоков Победы: О герое Советского Союза Т.П. Бумажкове, который первым среди партизан в годы Великой отечественной войны. Удостоен этого звания. –М.: Политиздат,1986. – 110с.: илюстр.