Міні інформація "Від Декларації - до Державності." До 25 річчя проголошення декларації про державний суверенітет України.

Декларація про державний суверенітет України.

16 липня 1990р. Верховна Рада УРСР прийняла документ великої історичної ваги – Декларацію про державний суверенітет України. Суверенітет передбачає верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади в межах території України. Відтепер Україна проголошувалася незалежною державою в зовнішніх відносинах.

  Ключові слова декларації  «суверенітет», «державний», «Україна» розглядалися у 5-10 варіантах. Навіть назва держави народилася після гарячих дебатів і поіменних голосувань кількох версій від «Українська РСР» до «Української народної республіки».

 Декларація приймалася в роки розвалу СРСР. Міжнаціональна напруга в азійських і кавказьких республіках подекуди виплеснулася у криваві міжетнічні сутички. 11 березня 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності.

 Декларацією визнавалося право української нації на самовизначення, держава повинна була захищати й охороняти національну державність українців. Єдиним джерелом державної влади визнавався народ, а Верховна Рада УРСР могла виступати від його імені. У документі йшлося про принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Генеральний прокурор мав здійснювати контроль над виконанням законів. Територія України проголошувалася недоторканною. Уперше після багаторічного замовчування Декларація визнавала невід'ємні права і свободи людини. 

Історичне значення Декларації про державний суверенітет Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає в тім, що вона визначила основні напрямки внутрішньої й зовнішньої політики, економічного розвитку й державного будівництва. Цей документ являє собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладені міжнародних угод. В основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які розвивалися протягом  століть.

Історична довідка

Смолич Юрій Корнійович

(07.07.1900 – 28.08.1976)

письменник, актор, театральний критик.

Юрій Корнійович Смолич народився 7 липня 1900 року у м. Умані в родині вчителя Уманської чоловічої гімназії Корнелія Івановича Смолича. Маленьким хлопчиком не раз із батьками бував у Софіївці. Дитячі враження від уманського диво-саду назавжди лишилися в пам’яті і пізніше вилилися на папір у автобіографічній повісті «Дитинство».

Майбутній письменник навчався в кількох провінційних гімназіях, потім вступив до Київського комерційного інституту. 1918 року він залишає навчання і стає санітаром «Добровільного загону по боротьбі з висипним тифом», пізніше працює помічником лікаря. Згодом стає професійним актором. Працював інспектором театрів Головполітосвіти наркомпросу УРСР, театральним критиком і редактором журналу «Сільський театр» (1926 – 1929). У післявоєнний час Ю. Смолич працював заступником, а потім головою правління СПУ, очолював Українське товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном («Україна»), обирався депутатом до Верховної Ради УРСР.

Влітку 1949 року Юрій Корнійович відвідав рідну Умань.

Численною і розмаїтою є творча спадщина Ю. Смолича – романи, повісті, оповідання, унікальні спогади. Письменник проявив себе в різних жанрах – від епопей, фантастичних і пригодницьких оповідей до біографічних переказів. Багато написав і для театру.

Друкувався з 1917 року, як театральний критик — з 1923-го, як прозаїк — з 1924-го. Член літературних організацій Спілка пролетарських письменників "Гарт" (1923–1925),ВАПЛІТЕ (1926–1927), «Техно-мистецька група „А“» (1928–1929), СПРУ/СПУ (1934–1976), СП СРСР (1935–1976). Перша збірка оповідань «Кінець міста за базаром» вийшла 1924 р., відтак з'явилися збірки «Неділі і понеділки» (1927), «Мова мовчання (Кримінальна новела)» (1929), «П'ять оповідань» (1930), «Його біографія» (1934), «Загибель інтервенції. Оповідання про боротьбу з німецькою інтервенцією» (1941), «Народ воює. Оповідання про боротьбу з німецькими інтервентами» (1941), «Новели» (1942), «Без права на смерть» (1943), «Битва» (1943), «Бої за фронтом» (1943), «Мирні люди» (1943), «Как Сабит Мухтар и Айша помогают фронту» (1944), «День починається рано» (1950), «Цвіт яблуні» (1951), «Мужська розмова» (1953). 

  Твори

Твори Смолича виходили кількатомними зібраннями:

• Збірка творів у 4 т. — Х., 1930.
• Твори: У 6 т. — К., 1958—1959.
• Твори: У 6 т. — К., 1971—1973.
• Твори: У 8 т. — К., 1986.

Був нагороджений численними державними нагородами. Помер письменник 26 серпня 1976 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

7 липня - день Івана Купала.

"Ця чарівна Купальна ніч!"

Івана Купала, Купайла — традиційне українське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз також його прив'язують до сонцевороту. У зв'язку із введенням григоріанського календаря у 01.03.1918 церковне свято Різдво Івана Предтечі припадає на 7 липня. Свято отримало свою назву від імені християнського святого Івана. Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних  дій. Одне із чотирьох головних свят сонячного календаря. Ймовірно, свято було встановлено в часи, коли сонцестояння випадало на 24 червня. Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. За радянського панування частина притаманних святу регіональних звичаїв відмерла. Подібні звичаї існують в багатьох народів, особливо індоєвропейських: чехів, німців, австрійців, сербів, болгар,поляків, англійців, білорусів та росіян. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19-24 червня проводиться фестиваль «Вогнища Сан Хуана» та в Бразилії — «Феста Юніна» 13-29 червня.

  Ніч з 6 на 7 липня - одна з найзагадковіших в році. У той момент, коли 6 липня згущаються сутінки, вступає у свої права купальна ніч, під час якої можуть трапитися всякі чудеса! Три головних символи Івана Купала - це вогонь, вода і трави. У цю ніч вони набувають особливої ​​магічну силу і здатні не тільки очистити душу людини від гріхів, але і зцілити і омолодити його тіло. Може бути, і ви хочете спробувати на собі всю міць древніх обрядів і ритуалів Івана Купали? Що ж, для їх проведення вам не знадобиться відправлятися за тридев'ять земель або опановувати мистецтво справжніх магів і чаклунів.

  Головні атрибути свята — це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина). Згідно із слов'янським міфом, зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобою і голодом. Але в народі, зокрема, вважали її старшою русалкою. Хлопці роблять опудало-Марену, збирають хмиз для вогнища, готують» деревце»-гілку вишні, верби. Дівчата прикрашають його  стрічками, польовими квітами, запаленими свічками. Потім плетуть віночки з квітів, злаків, співаючи купальські пісні. В цей день дівчата носили часник за поясом від нечистої сили. У ніч з 6 на 7 липня господарі в селі не спали, бо лихі сили могли зіпсувати корову чи коня, оселитися в хаті. У стайні й на пасіці накидали полину, осикових гілок від нечисті. Господар клав лезом до гори сокиру у воротах, не забувши провести риску крейдою.А від відьми захищалися підкурюванням зілля.

 Увечері, перед заходом сонця, уся молодь села збиралася біля річок і озер. Запалювали вогнище, влаштовували ігри, розваги, танці, співи.. Вогонь відлякував нечисту силу. Коли полум'я трохи пригасало, через нього стрибали, очищаючись від зурочень, хвороб. Вогонь та вода-обов'язкові атрибути цього свята. А головними персонажами були Купала і Марена, які уособлювали чоловіче сонячне та жіноче водяне божество. Цієї чарівної ночі рівно опівночі розпускається вогненна квітка папороті.Найсміливіші йшли в ліс шукати. З'являється вона раз на рік, саме в ніч на Івана Купала, рівно опівночі. Цвіте декілька хвилин. Хто встигне її зірвати, стане заможним. Зможе лікувати людей, передбачати їх долі. Вважається, що той, хто цю квітку побачить, знайде старовинний скарб. Старі люди кажуть, що зірвати цю квітку майже неможливо — таке нетривале її життя, але якщо вже це вдасться, то слід підкинути її в повітря — вона впаде прямо на те місце, де закопаний скарб. Можливо, ця легенда виникла тому, що ніхто ніколи не бачив квітку папороті, а це зумовило наділення рослини загадковими властивостями.

Але щасливим не стане, бо квітка ця не від Бога…Пам'ятаєте, як опікувалася відьма з твору «Вечір проти Івана Купала»  М. Гоголя головним персонажем- Петром?

-Кидай!-сказала вона, віддаючи йому квітку папороті. Петро підкинув, і-що за диво?-квітка не впала одразу, а довго сяяла вогненною кулькою серед темряви і плавала над землею»… Хто знайде цю квітку, побачить скарби під землею, почне розуміти мову звірів і птахів. Хлопцю квітка папороті допоможе причарувати найкращу дівчину, зібрати найбільший урожай і не боятися нечисті. Але підтримка буде йому від темних сил.

  Отже, наші пращури, після заходу сонця, кидали в річки та озера освячені трави та квіти, і купалися оголеними. А потім збиралися біля багаття - Купальця і починалося буйне й веселе свято, дівочі ворожіння.Після втоплення Марени (інколи топили Купала) дівчата тікають від хлопців до води, щоб ворожити («заворожувати вроду»). Вони дістають свічки, запалюють їх і прилаштувавши до своїх вінків, пускають на воду. Поки вінки пливуть, дівчата ідуть понад річкою й співають.

   «Гей, на Івана,гей, на Купала,

     Красна дівчина долі шукала.

    Квітки збирала, віночок вила,

    Долі водою його пустила».

 Загадуючи бажання, дівчина  опускала вінок на воду. Якщо він упливав-вона вийде заміж у цьому році, а приставав до берега-ні.

  Це ворожіння: хто з парубків витягне вінок із води — той суджений. Якщо вінок не діставався нікому, а просто прибивався водою до берега, значить, рано ще цій дівчині про заміжжя думати. Але хлопці теж хитрі: вони чудово знають, що цієї ночі дівчата на судженого ворожитимуть, а тому часто підстерігають кожен свій вінок, щоб власноруч «провістити долю» коханій. Найбільш завзяті закохані парубки навіть готували заздалегідь човни, щоб у разі потреби потрібний вінок наздоганяти. А вже наступного дня найприємніше — це похвалитися перед коханою здобутим вінком.

 Ще один ритуал на Івана Купала - справжня банька з віниками з цілющих трав, зібраних напередодні ввечері. Такі віники називають Іванівського і мають вони просто чудодійні лікувальні властивості. Партеся з таким віником весь рік - і проблем зі здоров'ям не буде. Та й просто повісьте вінок із засушених купальських трав у себе в квартирі. Щастя від вас ніколи не відвернеться!

 Існує повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу

   Ранок народження літнього сонця-Купала- переходив у день літнього сонцестояння. Це ще й день християнського святого Хрестителя Іоанна.

  Не забудьте вмитися вранішньою росою. До сходу сонця, на Івана Купала, вона надзвичайно цілюща. Можна й покачатися по росі, щоб увесь рік не хворіти.

Від цього дня можна вже купатися в річках і озерах, вода вже достатньо прогрілася.

   Це свято — одне з найулюбленіших свят молоді. За народними уявленнями, цього дня сонце має особливу життєдайну силу, а після сходу сонця вода набуває чудодійних властивостей, оскільки воно в цій воді викупалося. Тому вважається, що надзвичайно корисно викупатися вночі перед Купалом або рано-вранці в річці або навіть у росі — це додає здоров'я та краси. Ця вода, на переконання знахарів, лікує, змиває біль, невдачі, непорозуміння — весь негатив, який накопичився в людській душі. Свято припадає на найкоротшу ніч протягом року — з 6 на 7 липня.

"Своя хата - своя правда."

 Конституція України — основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

 Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

  Дана конституція діє і сьогодні.

Конституція(лат. constitutio — установлення, устрій, порядок) — основний державний документ (закон), що визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію.

  За історичними мірками наш Основний Закон — зовсім молодий документ, але корені його глибокі, як глибокими є корені української нації. Перебуваючи у складі СРСР Україна послідовно мала чотири конституції, прийняті в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках. Свою нову Конституцію наша країна приймала пізніше інших республік колишнього СРСР, маючи можливість врахувати їхній досвід конституційного творення.

 28 червня 1996 року після завершального редагування тексту Верховна Рада остаточно прийняла Конституцію України, а 12 липня її урочисто підписали Президент України і Голова Верховної Ради України. Основний Закон нашої держави, гарантуючи громадянам загальновизнані права та свободи, закріпив ідеали справедливості та рівності, які сповідують усі цивілізовані країни світу.

 Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.                                                  

 В рамках святкування Дня Конституції України в Уманській міській бібліотеці - філії №6 презентовано книжкову виставку «Жити в Україні - вірити в неї», і  бесіда "Своя хата - своя правда".
 Мета виставки: ознайомити користувачів з книгами фонду бібліотеки по даній темі, розповісти про історію створення Конституції України, основні її засади,  виховувати почуття патріотизму до своєї країни.
  На виставці представлені книги з фонду бібліотеки, які відображають найважливіші історичні моменти конституційного процесу на складному і довгому шляху державотворення України.

Твоє книжкове - літо.

КНИГА – ВАЖЛИВИЙ ПРЕДМЕТ, НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДУХОВНОСТІ ТА ІНТЕЛЕКТУ.

  Ось і прийшла довгоочікувана пора відпочинку для дітей - літні канікули. Запитавши старшокласників, що треба, щоб гарно провести літні канікули, з вуст сучасних дітей відповідь почули однозначну: інтернет, дискотеки, веселощі, друзі, пригоди, море нових вражень…

  Та щоб літо було кориснішим, радимо старшокласникам завітати до Уманської міської бібліотеки - філії №6 для дорослих, переглянути літературні виставки, журнали, та в решті-решт взяти в руки книгу і почитати її вдома. Відкрийте книгу і разом з героями книг ви розгадаєте страшну таємницю, знайдете скарб, відшукаєте загублений острів, зустрінете перше кохання, відвідаєте не тільки старовинні загадкові міста, а й далекі планети. А щоб зовсім не забути про школу – у бібліотеці для вас виставки на яких представлено літературу по шкільній програмі, українських та зарубіжних класиків. Та де ж узяти таке різноманіття книжок на всі смаки? А відповідь на це питання однозначна: завітайте до  абонементу бібліотеки - філії №6 для дорослих. Адже улюблений всіма нами інтернет, ні в якому разі не може замінити задоволення погортати сторінки «живої» книги.

  Літо – це пора відкритих дверей до бібліотеки! Не забувайте самовдосконалюватися і пам’ятайте, книга – важливий предмет, необхідний для розвитку духовності та інтелекту.

  Для справжніх цінителів книг бібліотекарями підготовлено книжкову виставку, розраховану спеціально на літній сезон – «Твоє книжкове літо». Приходьте, читайте, насолоджуйтесь корисним відпочинком!

   Книжкова виставка  «Твоє книжкове літо»,яку презентували в   бібліотеці-філії №6  пропонує добірку кращих книг для літнього читання, в якій знайдеться багато цікавого як для туристів, так і для тих, хто залишається на канікулах вдома.

  Літо час, коли читачі можуть прочитати, будь що, коли, і як їм заманеться, читання може відбуватися в різних форматах, від книг до журналів .

  Розділи виставки познайомлять наших користувачів з літньою  порою, а   дбайливі батьки, які активно приймають участь у вихованні своїх дітей, знайдуть і для себе потрібні видання. 

Завітайте до бібліотеки та 
проведіть літо з книгою!!! 

Не ламай життя - зламай цигарку!

 Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням — встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відзначається 31 травня кожного року. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

 Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність та хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирає понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. У Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйона людей на рік.

  13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів. Закон вступив в силу 17 вересня 2012 року.

З 4 жовтня 2012 року на упаковках сигарет в Україні розпочали друкувати фотоілюстрації із попередженням про хвороби, які можуть бути викликані тютюнопалінням.

В Україні палить близько 11, 5 млн жителів, з них — 9,1 млн чоловіків та 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні — 60% і 11,2%, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Сигарета, про її шкоду і наслідки для організму нам відомо чимало. Проте не вистачає трішки волі, а деяким і більше, щоб сказати остаточне і безповоротне "ні". Отже, після цих фактів курити вам вже точно не захочеться! 

Шкода куріння    

Куріння - це не нешкідливе заняття, яке можна легко кинути. Це справжня наркоманія, і особливо небезпечна тому, що багато хто не приймає її всерйоз. 
 Куріння - одна з найбільш поширених звичок, які завдають шкоди здоров'ю людини і цілого суспільства. У процес паління залучені практично всі верстви населення, в тому числі жінки та підлітки. Це соціальна проблема суспільства, як для його кращий, так і не палить частини. Для першої частини проблемою є кинути палити, для другої - не «заразитися» звичкою курити, уникнути впливу кращого суспільства і зберегти своє здоров'я. 
Куріння призводить до змін внутрішніх органів, найчастіше ураження зачіпає серцево-судинну систему, органи дихання, шлунково-кишковий тракт. До негативних наслідків куріння також відносять неприємний смак у роті вранці, жовті зуби, неприємний запах з рота й від волосся. Куріння є частою причиною пожеж, а недопалки сильно забруднюють приміщення і вулиці. За даними досліджень, паління підсилює алкогольне сп'яніння в півтора-два рази. 
 Якщо людина викурює в день 1-9 сигарет, то в середньому він скорочує своє життя на 4,6 року в порівнянні з некурящими людьми, якщо курити 10-19 сигарет, то життя скоротиться на 5,5 років, якщо викурювати 20-39 сигарет - на 6,2 року. 
 Багато і довго палять люди в 10 разів частіше хворіють на виразку шлунка, в 12 - інфарктом міокарда, в 13 разів - стенокардією і в 30 разів раком легенів. 

Що містить дим цигарок?

Дим   цигарок містить смоли, до складу  яких входить понад 4000 хімічних елементів. Відомо, що 43 з них викликають онкозахворювання. Серед них: ціанід,  бензол, метоловий спирт, ацетил. У цигарковому димі також міститься оксиди азоту і вуглецю – отруйні гази. Головним елементом цього диму є нікотин – речовина, яка викликає у людини сильну  наркотичну залежність.

Способи лікування нікотинової залежності .

Куріння - це найчастіше слабкість волі, і якщо не вистачає сил зупинитися самому, зверніться до лікарів. 

Багато курців вважають, що раз вони прийшли лікуватися, то цього вже достатньо. Нічого подібного. Бажання повністю і назавжди покінчити з курінням - це неодмінна умова для позбавлення від тютюнової залежності. Крім того, успіх лікування залежить від сили волі пацієнта. Тютюнова залежність - це болючий процес, що вимагає тривалого лікування, спостереження за ним, попередження рецидивів.  

Це дуже важке випробування, але курець повинен знати про шкідливий вплив тютюну на своє здоров'я і на здоров'я оточуючих, твердо вірити лікуючого лікаря, і йому неодмінно повинні допомагати навколишні на роботі і вдома. На сьогодні в світі налічується до 120 способів лікування тютюнової залежності (практично постійно застосовується близько 40). Але жоден з них не є універсальним, кожен має свої переваги і недоліки, кожен має свою "аудиторію". Досвід показує, що ізольоване застосування будь-якого методу лікування - медикаментозного,голкорефлексотерапії, вітамінів, біоенергетики, лазероакупунктури та ін - без психотерапії має недостатній і короткочасний ефект. Пояснюється це тим, що емоційна прив'язаність людини до сигарети буває настільки сильна, що відмова від куріння часом рівнозначний розставання з близьким другом. Тут роль психотерапевта полягає в тому, щоб поступово "разідеалізіровать" сигарету, дати час на те, щоб звикнути до цієї "трагічної" думкою про швидке прощанні з "другом".

Для багатьох сигарета - це спосіб спілкування.Під час перекурів люди знайомляться, спілкуються. Тому, щоб людина не відчувала себе самотньою, непогано себе зарекомендувала практика групової психотерапії. Зазвичай за 2 - 3 тижні відбувається спад психічної напруги, йде переоцінка майбутнього життя без сигарети.Сьогодні ми знаємо про існування успішних і затрато-ефективних методів лікування. Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна гумка, пластир, назальний спрей (аерозоль для носа) та інгалятори, а також не-нікотинові засоби, такі як бупропіон, можуть подвоїти шанси людей добитися успіху. Вони повинні стати більш широко доступні, а їхня вартість також повинна знижуватися, щоб курці в усіх країнах могли собі дозволити придбати їх.

В бібліотеці - філії №6, відбулася бесіда з учнями школи №10, присвячена Всесвітній боротьбі з курінням та книжкова виставка "Не ламай життя - зламай цигарку,"а також проведена акція "Дорога в країну здоров'я."

Найвидатніші музеї Европи.

Музеї - важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами.

  Щороку 18 травня відзначають Міжнародний день музеїв. В цей день більшість музеїв працюють безкоштовно і радо показують свої виставкові зали.

  Вперше Міжнародний день музеїв відсвяткували в усьому світі 1977 року, коли 11 генеральна конференція Міжнародної ради музеїв (ICOM) відбулась у Москві та Ленінграді. 

  З 1977 року у кожного Міжнародного дня музеїв є своя тема. Зокрема, у Міжнародна Рада музеїв ICOM запропонувала тему Дня музеїв–2015 «Музеї задля сталого суспільства». Аргументація такого рішення полягала, насамперед, у тому, що «однією з найбільших проблем сучасного світу є проблема адаптації до нових способів життя і розвитку в гармонії з природою».

Найвидатніші музеї Европи!

1. Галерея Уффіці у Флоренції. (Італія) 1575                                                      

ЮНЕСКО оцінює, що 60% найпопулярніших художніх робіт в світі знаходяться в Італії, а більш ніж половина з них розташована у Флоренції. Галерея Уффіці у Флоренції вразить Вас до глибини душі. Це безперечно одна з найпрекрасніших колекцій картин і скульптур на планеті, з роботами, що відносяться до епохи Відродження. Однією з головних визначних пам’яток тут є Народження Венери Ботічеллі. 

Галерея Уффіці - є одним з найбільших і найвизначніших музеїв європейського образотворчого мистецтва. Музей знаходиться у Флоренції, в палаці, побудованому в 1560-1581 роках. Колекція картин включає визнані шедеври всіх часів, у тому числі роботи Джотто, Сімоне Мартіні, П'єро делла Франческа, Фра Анджеліко, Філіппо Ліппі, Боттічеллі, Мантенья, Корреджо, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело та Караваджо. Також добре представлені роботи німецьких, голландських і фламандських майстрів, таких, як Дюрер, Рембрандт і Рубенс.

Історія Уффіці починається в липні 1559, коли правитель Флоренції Козімо I Медічі вирішив об'єднати всі адміністративні служби міста в загальному просторому палаці. Для реалізації проекту був запрошений майстер Джорджо Вазарі, який і почав роботу в 1560 році. Однак в 1574 році Вазарі помер, і закінчував будівництво вже його наступник, Бернардо Буонталенті. З 1575 року в будівлі Уффіці почалося формування музею - його основу склала сімейна колекція Медічі.

2. Британський музей у Лондоні.1753

Головний історико-археологічний музей Великобританії і один з найбільших музеїв світу, заснований в 1753 році, на основі трьох колекцій - колекції відомого британського лікаря і натураліста Хенса Слоуна, колекції графа Роберта Харлі, а також бібліотеки антиквара Роберта Коттона, яка стала основою Британської бібліотеки. Створення музею було затверджено актом Британського парламенту. Будівля музею займає площу, еквівалентну 9 футбольним полям. Кількість відвідувачів за час існування музею зросла з 5000 в рік у XVIII столітті до майже 6 мільйонів сьогодні.Тут зібрані мільйони творів мистецтва з усіх континентів. Галереї Британського музею присвячені Єгипту, Греції, римській цивілізації, Азії, Африці і середньовічній Європі, простежуючи історію людства і культуру. Тут зберігається мармур Парфенона, який колись прикрашав Парфенон в Афінах.

Музей приваблює шість мільйонів відвідувачів щороку. Якщо Ви не можете дістатися до єгипетського Музею, то можете розглянути найбільшу і всебічну колекцію стародавніх єгипетських артефактів за межами Каїра прямо тут. Вражає також новий читальний зал Британського Музею , який Ви бачите на фото. Музей спочатку задумувався як зібрання старожитностей Давньої Греції і Стародавнього Риму. Разом з археологічними знахідками і предметами мистецтва, які звозили в Лондон з усіх куточків колоніальні агенти Британської імперії, музей поповнювався малюнками, гравюрами, медалями, монетами і книгами різних епох.

3. Ермітаж, Санкт-Петербург. (Росія)1764 

 У цього гігантського музею найбільша в світі колекція картин. Це приголомшливе місце, яке висвітлює історію світу від Кам’яного століття до теперішніх часів, а особливо значною є Золота Кімната з її дивовижними дорогоцінними каменями. Музей Ермітажу –найбільш відвідуваний в Росії. Він сценічно розташований уздовж області набережної річки Нев Центрі Санкт-Петербурга, головним з яких вважається Зимовий палац. Це цілий музейний комплекс, який включає шість різних будівель унікального архітектурного дизайну. Без сумніву, Емітаж – один з найбільших музеїв світу, видатна пам’ятка Санкт-Петербурга.

 Ермітаж виник в 1764 як приватне зібрання Катерини II, після того як в Берліні, через агентів, вона придбала у комерсанта Гоцковского колекцію з 220 творів голландських і фламандських художників. Спочатку ця колекція розміщувалася в спеціальному палацовому флігелі - Малому Ермітажі, звідки і закріпилося загальна назва майбутнього музею.   Експозиція музею показує розвиток світового мистецтва з кам'яного віку до кінця XX століття.

4. Музей Ватикану.1769

Значний Музей Ватикану містить 22 окремі колекції, в межах від етруського і єгипетського мистецтва до карт і сучасного релігійного мистецтва. Навіть якщо Ви не релігійні, то все одно будете вражені чистою красою і пишністю купола Мікеланджело і спіральних колон Берніні. У Ватикані, а саме в тій частині, яка доступна для всіх туристів, є дві головні визначні пам'ятки: Собор Святого Павла і Музей Ватикану. Насправді, Музей Ватикану - комплекс найбільших музеїв, які об'єднують найцінніші музейні колекції та унікальні папські палаци

міста-держави Ватикан. Колекція мистецтва Ватикану була заснована в 1769 році. Музей Ватикану включає в себе 1400 залів і 50 000 експонатів. Один з найвідоміших - Сікстинська капела, справжня перлина Музею Ватикану. У музеї також знаходиться зал з картами Італії, зал російського іконопису, Фрески Рафаеля, зали сучасного сакрального мистецтва, зал з колекцією православних ікон і багато іншого.

5. Паризький Лувр. (Франція) 1793

Без сумніву, найвідоміший музей у світі, Лувр був середньовічною фортецею і палацом королів Франції перш, ніж став музеєм два століття тому. Навіть модернізація площі з додаванням скляної піраміди в її центрі нічого не віднімає від історичної чарівності Палацу Лувру. Паризький Лувр - один з найбагатших і найстаріших музеїв світу (для широкої публіки відкритий в 1793 році) з багатою історією колекціонування художніх і історичних реліквій Франції, починаючи з часів династії Капетингів і до наших днів.

Лувр - старовинний королівський замок в Парижі, перебудований у палац, розташований на правому березі Сени між садом Тюільрі і церквою Сен-Жермен-л'Осерруа. Зведення нинішнього будинку Лувра тривало майже тисячоліття і є невіддільним від історії самого  Парижа. Лувр займає територію близько 160 тис. квадратних метрів, з яких на 58 470 розташовуються експозиції музею. Лувр можна назвати універсальним музеєм, так як його колекції покривають величезні географічні і часові простори: від західної Європи до Ірану через Грецію, Єгипет і Близький Схід.

Європейське мистецтво новітнього періоду часу - з 1848 року і до наших днів - представлено в Музеї Орсе та Центрі Жоржа Помпіду, а азіатське виставляється в музеї Guimet. Мистецтво Африки, Америки і Океанії експонується в музеї набережної Бранлі.  Колекції музею, які коливаються від народження великих старовинних цивілізацій до першої половини 19-го сторіччя, серед найвидатніших на планеті. Ви знайдете тут роботи найвідоміших художників в історії, таких як да Вінчі і Рембрандт. Головною визначною пам’яткою Лувру є Мона Ліза Леонардо да Вінчі.

6. Музей Прадо в Мадриді.1819

Мадридський музей Прадо є одним з найбільших і значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва. Незважаючи на те, що його колекція менш значна, Прадо – один з найбільш шанованих і відвідуваних музеїв у світі. 

Входить до двадцятки найбільш відвідуваних музеїв світу.  У музеї представлено зібрання живопису, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва, а також світові шедеври майстрів іспанських, італійських, фламандських та інших європейських шкіл. У колекції музею зберігаються одні з найбільш повних зібрань Босха, Веласкеса, Гойї, Мурільо, Сурбарана і Ель Греко. Будівля музею є видатним зразком пізнього іспанського класицизму. Хоча музей і спеціалізується на картинах, тут також знаходиться велика кількість малюнків, монет, медалей та декоративного мистецтва. Особливу увагу варто звернути на Три Грації Рубенса. 

Ідея створити публічний музей на основі королівської колекції з'явилася в кінці XVIII століття. Але реалізувалася вона набагато пізніше, в 1818 р. Свій внесок зробили дві королеви Іспанії - Ісабель де Брананца, а після її смерті - Марія Хосефа Амалія. Німкеня з Саксонії, Амалія, побажала мати музей на зразок Дрезденської галереї і багато зробила для його відкриття. Датою заснування музею вважають 1819 р.

7. Єгипетський музей у Каїрі. 1835

Найбільшим у світі сховищем предметів давньоєгипетського мистецтва є Каїрський єгипетський музей. Його колекція налічує близько 120 000 експонатів всіх історичних періодів стародавнього Єгипту, починаючи з доісторичної ери до Греко-Римського періоду,включаючи стародавні скульптури Сфінкса. Якщо Ви досліджуєте пам’ятки Єгипту , то не повинні пропустити Єгипетський музей Каїра. У Єгипетському музеї Каїра Ви знайдете повну колекцію єгипетського мистецтва. Серед тисяч скарбів також відомі експонати з гробниці Тутанхамона.  Історія музею почалася в 1835 році з розпорядження Єгипетського уряду заснував “Службу античних скарбів Єгипту” в спробі зупинити розграбування археологічних пам’яток і влаштувати виставку зібраних музейних експонатів, що належали уряду, з метою запобігання їх розграбуванню.  Будівля нинішнього музею в нео-класичному стилі споруджена в 1900 р. за проектом французького архітектора Марселя Дюнона (Marcel Dourgnon).

8. Гугун (Китай) - 1925

Гугун або «Заборонене місто» є найбільшим за своєю площею музейно-архітектурним комплексом. Він охоплює центральну частину Пекіна, починаючись від площі Тяньаньмінь, і тягнеться з півдня на північ на площі, що займає 720 тис. кв. м., тобто 72 гектара (приблизно в три рази більше московського Кремля). Цей величезний обнесений стінами і оточений каналом з водою ансамбль, перш за все, цікавий як чудовий пам'ятник середньовічного зодчества.Після повалення династії Цин, в 1911-1912 роках і виселення останнього імператора Пу І з палацу, силами генерала Фен Юсян в 1924 г, велика колекція предметів мистецтва, зібрана мінськими і цінських імператора (близько 1170000 одиниць зберігання, за описом, проведеним в 1925 році), перейшла в руки республіки. На їїоснові 10 жовтня 1925 року в колишньому імператорському палаці був створений один з найбільших в світі музеїв.

9. Державний музей в Амстердамі. 

 Державний музей або Рейксмузей - нідерландський національний музей. Міститься в Амстердамі на Музейній площі. Постійна експозиція музею включає значну колекцію шедеврів золотого віку голландського живопису, а також різноманітну графіку, скульптуру, зразки декоративного мистецтва тощо  Це один з найбільших музеїв, який обов’язково варто відвідати під час поїздки в одну з найкрасивіших європейських столиць. Державний музей (Rijksmuseum)Музей виходить на один з культових водних каналів Амстердама, в той час як з протилежного

боку знаходиться простора панорамна площа із зеленою мальовничій галявиною.Усередині Ви можете повністю зануритися в мистецтво і періоди історії Нідерландів.Постійна експозиція музею включає значну колекцію шедеврів, а також різноманітну графіку, скульптуру, зразки декоративного мистецтва тощо.З Колекцією майже 1 мільйона експонатів, це ідеальне місце, щоб побалувати себе надихаючими шедеврами Рембрандта, Франса Халса та інших голландських художникі.

10. Національний музей Археології в Афінах.(Греція)1829

Національний Археологічний Музей Афін - це найбільший музей на території Греції, де розміщується найбільша колекція найцінніших артефактів давньогрецької культури, що налічує понад 20 000 різних об'єкті,колекції кераміки і скульптур музею вважаються одними з найбагатших у світі. Своє ім'я музей отримав у 1881 р. від грецького прем'єр-міністра Чарілаоса Трікопіса. Всі вони відносяться до ранніх форм цивілізації, виявлених на території Греції, і, звичайно ж, до самої античної епохи. Музей розташований в районі Ексархія в центрі Афін між вулицею Епірус, Боболінас і Тосітсас, а вхід знаходиться на Патіссіон-Авеню поруч з історичним будинком Політехнікуму Афін. Перший національний археологічний музей в Греції був заснований грецьким прем'єр-міністром Іоаннісом Каподістріасом на острові Егіна ще в 1829 р. З тих пір археологічна колекція змінила декілька виставкових майданчиків. Будівництво даного музею тривало з 1866 по 1889 рр.. Будівля була виконана в неокласичному стилі і інтер'єр прекрасно поєднується з характером експонованих предметів мистецтва.                

   Сьогодні професійне свято усіх працівників музеїв. У цей святковий день побажаємо їм успіхів та удачі, адже саме завдяки цим людям, ми маємо змогу на власні очі побачити історичну та культурну спадщину, що дісталася нам від наших пращурів і яку Ви ретельно оберігаєте.Дякуємо Вам ще й за те, що створена Вами своєрідна "машина часу" маємо змогу хоча б на декілька хвилин перенести нас у світ прадавніх історій та легенд.