четвер, 27 грудня 2012 р.

Книжкові виставки

Чорнобильський спомин: вічний біль
(присвячено 27 річниці Чорнобильської катастрофи) 
Ми рідні діти твої, планета Земля
(22 квітня - Всесвітній день Землі)

Ми нащадки козацького роду

(до 520 річниці . 2012 рік – Рік Українського Козацтва)
2012 рік - Рік Українського Козацтва

І розділ. Полум’я козацького серця

1.     Сушинський Б.І. Козацькі вожді України . Історія України в образах її вождів та полководців XV -  XIX  ст.: Історичне ессе у 2-томах . Т.1. Друге доповнене видання/ оформл. Чередниченко О.П. – Одеса, 2006. – 529с.: ілюстр.
2.     Чухліб Т.В. Український гетьманат : проблеми міжнародного утвердження . – К.: Наш час, 2007. – 156с.
3.     Шевчук В.О. Козацька держава як ідея в системі суспільного політичного мислення XVI-XVII ст.: У 2 кн.- Кн .1. -  К.: Грамота, 2007. – 72с.:ілюстр.
4.     Яворницький Д.І. Історія запорізьких козацтва. – Львів: Світ, 1990. – 319с.:ілюстр.
5.     Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв. – Львів: ЛА «Піраміда», 2007. – 304с.: ілюстр.

ІІ розділ. Не вмирає душа наша не вмирає воля
  1. 1.     Субтельний О. Україна: історія/ Пер. З англ.. Ю.І.Шевчука: 2-е вид. – К.: Либідь, 1992. – 512с.: ілюстр.
  2. 2.     Селянський рух на Україні 1569-1647 р.р.: збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1993. – 535с.
  3. 3.     Щербаківськмй Д.М.  Козак Мамай : мистецько-етнографічні праці. -  Харків: Факт, 2008.- 512с.: ілюстр.
  4. 4.     Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659-1765р.р. – К.: Наш час, 2008.- 488с. – (Невідома Україна)
  5. 5.     Кулиняк Д.І. «Од Калниша вісті…». – К.- ВАТ «Видавництво «Київська правда», 2004.- 344с.
ІІІ розділ. Козацтво не лиш одне з найкрасивіших явищ у житті українського народу , а узагалі унікальний феномен в історії людства. Це самобутня надзвичайно гнучка й ефективна у свій час форма суспільного організації
  1. 1.     Коліївщина 1768. – К.: Наукова думка, 1970. – 187с.
  2. 2.     Храбан Г.Ю. Спалах гніву народного : Антифеодальне народне визволення повстання на Правобережній Україні 1768-1769р.р. – К.: Вид-во при Київ. ун-ті, 1989. – 176с.: ілюстр.
  3. 3.      Невмирущі традиції козацького краю: фото літопис Українського козацтва на Черкащині .- Черкаси, 2007. – 88с.:ілюстр.
  4. 4.     Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991. -238с.
  5. 5.     Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького. – Дніпропетровськ: Січ, 1993. – 55с.
IV розділ. Культура козацтва
  1. 1.     Запорожці: До історії козацької культури. – К.: Мистецтво, 1993 . -400с.: ілюстр.
  2. 2.     Павленко С. Іван Мазепа  як будівничий української культури. – К.: Києво-Могилянська академія, 2005. – 304с. – Бібліограф.: с. 180-238
  3. 3.     Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників: монографія. – Львів: Підаміда, 2007. – 288са.: ілюстр.
  4. 4.     Білий Д. Козацький  оберіг. – Донецьк: ЦСО, 2005. – 352с.
  5. 5.     Завацький В.І. , ЦьосьА.В. , Бичук О.І.. Пономанренко Л.І. Козацькі забави: навчальний посібник. – Луцьк: Волинське обласне редакційно- видавниче підприємство «Надстирія», 1994. – 112с.
На вічнім шляху до Шевченка

Видатні діячі нашого краю
Ми за здоровий спосіб життя
Зимовий цикл свят
Україно, ти моя колиска
Казковий світ
Світло безсмертного подвигу
(До Дня Партизанської слави, відзначеного в Україні згідно з Указом Президента №1020 від 30.10.2001р.)
    І Розділ. На нас напали серед ночі
     І   почали палить, вбивать,
     Вогнем і кров’ю поливать
     Наш рідний край щасливий.
    Література:
1. Ми йшли до тебе, Перемого! . – К.: Політвидав України, 1984. – 361с.:ілюстр.
2. Не покоренная земля Киевская: из истории всенародной борьбы в тылу врага 1941-1944. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 251с.
3.Подвигом прославленные: Герои Советского Союза – партизаны и подпольщики Украины в годи Великой Отечественной войны. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 382с.:илюстр.
ІІ Розділ.     Подвиг народу вічний
Та хто ж віддасть свій рідний край
Убивцям та поталу?
На бій проти фашистських зграй
Сини вітчизни стали.
Література:
1.     Жученко И.Я., Савчук П.А. Поднимая партизан в атаку. – К.: Политиздат Украины, 1984. – 220с.
2.     Салай М.Г. По знакомым дорогам. Записки старого партизана. – М.: ДОСААФ, 1981. – 208с.
3.     Ковпак С.А. Від Путивля до Карпат. – К.: Політ. Літ. України, 1979. – 287с.? ілюстр.
ІІІ Розділ.   Їм було по 20 років
І живуть у памяті народу
Його вірні дорчки і сини,
Ті. Що не вернулися з походів
Грізної, Великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
                                                         В.Симоненко
Література:
1.     1418 дней войны: Из воспоминаний о Великой Отечественной войне. – М.: – Политиздат , 1990. – 687с.: илюстр.
2.     Федорович А.Ф. Полдпольный обком действует. – К.: Политиздат Украины, 1986. – 783с.: илюстр.
ІV Розділ.    Не забуваймо святі імена
Вони не повернулися з війни
Мені привиділось, немов солдати,
Які не повернулися з боїв
Не полягли, а залишились жити
Перетворившись в білих журавлів
Література:
1.     Клюєнко  Д.М. В боях за визволення України. –  К.: Политиздат Украины,1984.- 176с.
2.     Медведев Д.Н. На берегах Южного Буга. - – К.: Политиздат Украины,1987.- 382с.: портр.
3.     Нечай П.Є. Зірка Єгорова: документальна повість.- К.: Політвидав україни, 1987.- 183с.: ілюстр.
4.     Клоков В.И. Партизаны Словацких гор. - – К.: Политиздат Украины,1986.- 271с.
V Розділ. Тобі , Україно моя,
                  і перший
                  мій подих і подих
                  останній тобі
                                          В.Єллан
 Література:
1.     Русин В.П. На крутих перевалах. Долі назустріч . - Ужгород: Карпати, 1987. – 337с. : ілюстр: портр.
2.     Наумов М.И. Западный рейд: Дневник партизанского командира. - – К.: Политиздат Украины, 1985.-283с., 6л. ил.
3.     Кондратенко В.А. , Беренштейн Л.Е. Через черную топь: Повесть о партизанских буднях. – М.: Воениздат, 1983. – 301с.
4.     Данченков  Ф.С. Особое поручение. - – К.: Политиздат Украины, 1988. -254с.: 4л, илюстр.
5.     Кузнец Я.М. От Днепра до Сана. - – К.: Политиздат Украины, 1981.- 216с.: 8с.,илюстр.
6.     Кеніна М.І. Серце кликало до бою: Спогади  партизанської розвідниці. – К.: Політвидав України, 1985. – 173с.: 8 арк., ілюстр.
7.     Павлов Я.С.  У истоков Победы: О герое Советского Союза Т.П. Бумажкове, который первым среди партизан в годы Великой отечественной войны. Удостоен этого звания. –М.: Политиздат,1986. – 110с.: илюстр.

вівторок, 25 грудня 2012 р.

До 100-річчя А.Сови

До 100-річчя від дня народження А.К.Сови (1912-1994),
українського актора, народного артиста України
 Андрій Корнійович Сова... Хто з численних прихильників гумору в Україні та й за її межами не знає цього прізвища? Широко знаний і улюблений в народі виконавець гумористичних літературних творів, народний артист України, чи не найпопулярніша творча особистість для українців старшого покоління. У 60-70-ті роки без його участі не відбувався жоден великий святковий концерт. Це був сміхотворець справді багатогранний, якого називали і чаклуном веселого настрою, і ювелірним майстром сміху, і творцем своєрідного театру сатиричних мініатюр. Та перш ніж стати видатним майстром слова й мати такий гучний успіх, Андрію Корнійовичу довелося пройти складний життєвий шлях.
     Народився він у м. Одесі в робітничій сім'ї. Із самого дитинства в ньому боролися дві характерні для справжнього одесита риси - любов до моря та схильність до гумору. І кожна заявляла про себе так владно, що юнак не одразу збагнув своє покликання. Після школи він закінчив Одеське мореходне училище (1930) і був зарахований мотористом 1-го класу на торговельне судно "Цюрупа". Ходив до Італії, Іспанії, Греції, Єгипту, Франції. У вільні від вахти години матроси збиралися біля трюму послухати улюбленця команди Андрія Сову - дотепного жартівника, знавця й оповідача одеського фольклору.
  У 1938 р. закінчив акторське відділення Одеського театрального училища. Упродовж 25 років знявся у 45 фільмах, чимало з яких зайняли гідне місце в національному кінематографі ("Танкер Дербент", "Стара фортеця", "Я чорноморець", "Морський яструб", "Два бійці", "У далекому плаванні", "Блакитні дороги", "Максимко", "Розвідники", "Таємничий острів", "Королева бензоколонки" та ін.).
 Його партнерами по екрану були: М.Бернес, І.Переверзєв, А.Бучма, Б.Андрєєв, В.Меркур'єв, Л.Сухаревська, Є.Самойлов, Н.Румянцева, Ю.Копелян
 За одностайним визнанням театральних критиків, А.Сова мав напрочуд тонке відчуття природи гумору. Те, що він робив, порівнювали з роботою художника-карикатуриста, який одним-двома штрихами змальовує образ.      Андрій Корнійович володів дивовижним талантом перевтілення в тих, кого з такою майстерністю зображено у сатиричних і гумористичних творах Остапа Вишні, Степана Олійника, Володимира Івановича, Павла Глазового, Олександра Ковіньки, Євгена Кравченка та ін.
 Життя і творчість Андрія Корнійовича Сови переконливо доводить, що здібності людини - не тільки від народження. Талант - це насамперед особистість, творцем якої є воля і праця. І чим ця особистість багатша, тим вона талановитіша, багатогранніша.
 У пам'ять про всенародного улюбленця Спілка кінематографістів України та Фонд сприяння розвитку мистецтв України започаткували в 1995 р. конкурс артистів естради імені Андрія Сови, який проводиться щорічно 13 грудня у День Святого Андрія Первозванного.

понеділок, 10 грудня 2012 р.

День пам'яті жертв Голодомору

ШУКАЙ МЕНЕ СЕРЕД ЖИВИХ
   20 листопада працівники бібліотеки-філіалу №6 провели урок пам'яті „Розіп'ята душа на хресті всевишньої печалі", присвячений Дню пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій. 
  Метою цього заходу стало виховання у молоді почуття патріотизму, національної свідомості, виховання громадян рідної землі, щоб ніколи не допустити подібної трагедії. Читачі бібліотеки були ознайомлені з історичними передумовами виникнення голодомору, з політикою більшовиків проти уфаїнського народу. Був даний аналіз штучного голодомору в Умані та Уманському районі, посилаючись на документальні факти свідчень голодомору 1932-1933 рр.



Читачі старшого покоління , які пережили цей жах, розповіли учням та студентам про події того часу.
А.НОВІКОВА, завідуюча БФ №6.