Голодомор - Чорна сповідь моєї Вітчизни.

  Щороку в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Нині цей день припадає на 28 листопада. Це нагода згадати історію, вшанувати тих, чиє життя було зруйноване або знищене у ті страшні часи сталінського режиму. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії, зокрема, про акт геноциду писали свої твори українські письменники, Голодомор став темою багатьох мистецьких творів. У сучасному світі про масові вбивства шляхом штучно створеного голоду вже не бояться говорити, та все ж Голодомор 1932-1933 років деякі країни не поспішають визнавати Геноцидом українського народу.

Тривожні спогади ураз 

Свічки очима розіп’яли,
Немов з минулого до нас
Вони із докором казали:

- Хто відповість за ту біду,
 Що голодом людей косила,
 Що в Україні не одну
 Убила гордість, пісню, силу?

Встає історія з пітьми,
Словами фактів промовляє
І хоче, щоб судили ми,
Бо заповіт від мертвих має.

Вона бідою, горем вчить,

Щоб не забулось незабутнє,

Бо там, де пам'ять не мовчить,

Там щастям повниться майбутнє

   Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 88 років тому, ми зробили добірку художніх та публіцистичних книг, у яких розкривається тема Голодомору.

"Марія " Улас Самчук                                                                                                 Вважається, що роман «Марія» - перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

"Жовтий князь " Василь Барка                                                                                 Іще одним твором художньої літератури, який присвячено Голодомору '32-'33 років, є роман «Жовтий князь» письменника Василя Барки. Він створив жовтого князя - символа демона зла, що приносить лише спустошення, руйнування, біль та смерть. У своєму творі автор відобразив власні спогади про страшне лихо, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата та родини. У центрі сюжету – сім'я Катранників, серед яких залишився живим лише молодший син. Життя сім'ї сповнене вражаючих, страшних подій. Але герої в усіх ситуаціях не втрачають людяності. Історична правдивість робить твір Василя Барки цінним для кожного читача.  

"Розколоте небо" Світлана Талан                                                                                  Сучасна українська письменниця Світлана Талан пише твори у жанрі «реальних історій». Роман «Розколоте небо» присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні. Письменниця відобразила події 30-х років на прикладі одного селища на Луганщині. Українське село, де були плодючі сади та родючі землі, спустошила голодна смерть. Справжні, невигадані жахи описує авторка: на які відчайдушні та жахливі вчинки йшли люди, аби вижити в лихі часи голоду. Та у цих трагічних подіях знаходиться місце і для кохання, яке то виринає на перший план, то ховається за чорною, пекельною реальністю. «Розколоте небо» перевертає свідомість читача та відкриває для когось незнані сторінки історії.

" Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам'яті та історії (1980-ті 2000-ні). Георгій Касьянов
       Книга «Розрита могила...» професора, доктора історичних наук, історика Георгія Касьянова - про Голодомор як явище на політичній та історичній аренах, у внутрішньополітичній боротьбі, міжнародних відносинах. Це видання не про події минулого, а про сучасну репрезентацію та інтерпретацію цих подій. У трьох частинах книги йдеться про історію забуття та реконструкції подій 30-х років, про появу Голодомору як специфічного дискурсу та особливої форми культурної реальності, про функціонування Голодомору в трикутнику «історик – політика - влада», про наукову деконструкцію Голодомору тощо.

Рекомендаційна бібліографія

     Застосування інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість надавати бібліографічні довідки та створювати власний інформаційний продукт (друковані рекомендовані списки тощо), якнайповніше розкривати фонди бібліотеки, надавати можливість користувачам вести інформаційний пошук, тематика яких завжди дає можливість віднайти літературу на полицях бібліотеки. 

     Запрошуємо ознайомитись з книжковими новинками та скористатися доступом до бібліотечних онлайн-ресурсів.

21 листопада-День Гідності та свободи

 Віртуальна довідка " Хто вмирає в боротьбі - в серцях живе повіки"

     Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Нині триває за неї боротьба. Наше суспільство здобуло право на зміни. Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані.

     До Дня Гідності та Свободи на абонементі бібліотеки філії № 6 організована книжкова виставка « Майдан Україна. Шлях до свободи.Запрошуємо всіх охочих переглянути її й ознайомитися з документами, представленими на виставці.

Це видання як вітчизняних, так і зарубіжних авторів: хронологічні довідники, літописи очевидців подій, романи, оповідання, нариси, присвячені доленосним подіям в Україні початку XXI ст. Зокрема: «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» Євгена Положія, "Тільки рухом життя обіймеш " Михайла Поровського ,які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України» та багато інших.

      Завдяки людям, яким небайдужа доля України в цілому і кожного із нас окремо, ми маємо можливість і досі залишатися незалежною нескореною країною. Тож шануймо тих сміливих, відважних, гідних своєї держави людей і рівняймось на них.

9 листопада -День української писемності та мови

Пропонуємо вам з нагоди свята згадати кілька основних правил української мови:

     Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити "беру участь", бо "приймати участь" – це калька.

Запам'ятайте, що слово "будь ласка" завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.

Правильно говорити "протягом дня". Слово "на протязі" означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.

Іспит лише "складають", слово "здавати" вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.

Будівля та будь-що інше можуть бути "розташовані", а не "знаходитися", бо вони не можуть самі себе "знаходити".

На жаль чи нажаль: як добре ви знаєте українську мову?

А також не забуваємо про новий правопис, який почав діяти 3 червня 2019 року. 

Зміни в новому правописі української мови

"И" на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери "и" на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій", "ірод" та "ирод" тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання "и" на початку: дієслова "икати" та іменника "икавка" та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости".

Більше "Ґ" у словах

   Новий правопис пропонує розширити застосування "ґ" у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою "х" (тобто, слова "хобі", "хокей" і "холдинг" лишаться незмінними). Але, наприклад, слово "хостел" пропонується вживати як "гостел", оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

Більше "етерів"

   Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени".

Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.

Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефісу.

"Пів яблука" та "пів години"

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник "пів" (у значенні "половина") окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з "пів" писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: "півострів", "півзахист" або "півоберт", наприклад.

"Авдієнція" та "фавна"

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення "au" та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: "аудієнція" і "авдієнція", "аудиторія" та "авдиторія", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна".

Менше "лапок"

«Козацький батько - Дмитро Яворницький»( 165 років від дня народження)

   Дмитро Іванович Яворницький – видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист, дійсний член НТШ, ВУАН, Московського археологічного товариства, чия багаторічна наукова діяльність нерозривно пов’язана з історією запорозького козацтва. 

  Один із фундаторів Обласного краєзнавчного музею ім. О. М. Поля і музею у Самарканді. Автор понад 1500 наукових праць.