6 лютого-Всесвітній День безпечного інтернету

  
День безпечного інтернету (Safer іnternet day) прогресивне людство відзначає 6 лютого, адже дана проблема давно вже стала однією з глобальних. Його метою є об’єднання зусиль державних, приватних та суспільних організацій у

підвищенні обізнаності суспільства з питань безпечного використання Інтернет – технологій, зробити Інтернет чистішим від насильства, злочинності та інших негативних чинників.Вже у 2008 році 40 країн світу взяли участь у цій акції, Україна до цієї ініціативи приєдналася з 2008 року. Прозвучав виступ по місцевому радіомовленню на тему "Створимо позитивний інтернет разом" також була оформлена книжкова виставка   адже день безпечного Інтернету – це ще один привід для того, щоб об’єднати зусилля держави,громадськості, бізнесу у пошуку шляхів безпечного використання Інтернету та популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей та молоді.

29 січня - День пам'яті героїв Крут

     

    Крути, 29 січня 1918 року... Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. 100 років тому (1918) відбувся бій між київськими студентами і більшовиками під Крутами, де полягло в нерівній боротьбі 300 студентів. А день 29 січня, день бою під Крутами, став трагедією української молоді й цілої української суспільності.

  "Крути - скорботна рана на святій землі" під такою назвою в бф №6 вшанували пам’ять молодих героїв годиною спілкування, користувачі були ознайомленні з книжковою виставкою" Крутянські спартанці або як нищили цвіт нації" де була представлена інформація про подвиг українських юнаків, який навічно залишиться в історії як символ національної честі, та нескореного духу нашої нації.

27 січня - Міжнародний день памяті жертв Голокосту

                                                               Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього дня є вічна пам'ять і зобов'язання докласти зусиль до недопущення геноцидів і злочинів проти 

людяності.

      З метою збереження пам’яті про цю жахливу трагедію, у бф № 6 було проведено інформаційне досьє "Вся правда про Голокост"та оформлено книжкову виставку. На ній представлена література, яка знайомить користувачів з трагічною історією єврейського народу.

  

22-січня День Соборності України

         Відзначення Дня Соборності – одна з небагатьох традицій, яка прижилася в Української державі. Будь-яка зміна влади, на щастя, не призводить до відміни цього свята, яке в радянські часи вважалося "націоналістичним", а отже заборонялося.Пояснити це можна двома причинами. По-перше, свято Соборності пов’язано з реальною історичною подією, яка мала місце 22 січня 1918 року в Києві.По-друге, символіка свята, його глибокий зміст виявився актуальним для сучасної України, яка, можливо, вже не поділена Збручем, але ще поділена Дніпром. Це – визнають усі: влада, опозиція, ідеологічно полярні політичні сили. На жаль, Ухвала Української Національної Ради від 3 січня і Акт Злуки від 22 січня 1919 року лише декларували об'єднання українців у єдину соборну державу в майбутньому. А на той момент часу між УНР і ЗУНР встановлювався державний зв'язок на кшталт конфедерації, з окремими урядами та арміями.Вже на кінець 1919 року українська державна єдність розвалилася. Соборність було зруйновано, власне кажучи, українськими ж руками, а за цим відбулася і цілковита втрата національної державності.

В бібліотеці філії №6 було оформлено куточок державності, "Величний день єднання",який привернув увагу користувачів та пропонує замислитись над історією нашої країни, сьогоденням та майбутнім українського народу.

СОНЯЧНЕ МИСТЕЦТВО МАРІЇ ПРИЙМАЧЕНКО

     Марія Приймаченко народилася за різними даними 31 грудня 1908 або близько 12-13 січня 1909 року у селі Болотня на Київщині. За своє 89-річне життя створила понад 650 робіт. Вважається неперевершеним митцем наївного народного стилю (примітивізму). У своїх роботах зображувала чарівних тварин, квіти та сюжети з селянського побуту. Протягом життя художниці її картини відвідали експозиції Всесвітньої виставки у Парижі, численних республіканських показів мистецтв, а також побували у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі.Сьогодні картини Марії Приймаченко оцінюють в десятки тисяч доларів, проте все життя художниця прожила у скруті.

Марія Оксентіївна і її постать оповиті химерними загадками та таємницями.

В останні роки життя стара недуга прикувала Марію до ліжка. Але спілкування зі світом продовжувалося – вона малювала... 

   На 89 році життя видатна художниця померла. Та, на щастя, рід Приймаченків-митців продовжився. Її найкращим учнем був син – Федір, нині заслужений художник України. Пішли її шляхом і онуки – Петро та Іван. Сьогодні вони – молоді, талановиті художники, кожен – яскрава індивідуальність. Зростаючи поряд із такими майстрами, як їх бабуся та батько, вони перейняли все найкраще.

              

"Незгасна зоря Симоненкової поезії"

  Народився Василь Андрійович Симоненко (8 січня 1935, в селі Біївці на Полтавщині. Його біографія – це доля людей воєнного і повоєнного покоління, які чули вибухи бомб, ридання матерів над похоронками.

   Складати вірші В. Симоненко почав ще в шкільні роки і вміщував їх у стінгазеті. Перша збірка поезій «Тиша і грім» вийшла у світ в 1962р. Тема любові до Батьківщини, до рідної землі, до простих трудівників, що вирощують хліб, звучить у віршах поета. Своєрідним заповітом В. Симоненка стали його знамениті «Лебеді материнства» як гімн синівської любові, патріотизму. Частина цього твору (починаючи зі слів «Виростеш ти, сину…») покладена на музику і стала піснею. Зберігся рукопис вірша, який свідчить про велику роботу поета над текстом.

    Недовгим було життя В. Симоненка. Воно, як блискавка, яскраво спалахнуло і швидко згасло. Але вічно житиме його поетичне слово, яскраво освітлюючи наші душі.

   В день свого двадцятиріччя поет написав вірша, в якому (жартома чи всерйоз) визначив тривалість свого життя:

Не докорю ніколи й нікому,

Хіба на себе інколи позлюсь,

Що в двадцять літ в моєму серці втома.

Що в тридцять смерті в очі подивлюсь.

Похований В. Симоненко у Черкасах. На гробі поета викарбувані слова з вірша «Лебеді материнства»:

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину».

З користувачами Бф№6 було проведено хвилину інформації на тему" Незгасна зоря Симоненкової поезії".

"Свій поміж своїх, чужий поміж чужих"

ДО 80- РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СЕМЕНОВИЧА СТУСА    

    Народився Василь Семенович Стус 6 січня 1938 року в селі Рахівка Гайсинського району на Вінничині в селянській сім’ї. 1940 року разом із батьками переїхав до Сталіно, де закінчив середню школу й педагогічний інститут. Вчителював на Кіровоградщині й Донеччині. У 1963 році поступив в аспірантуру Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка АН України.

Перша добірка віршів із наступнім словом А. Малишка з’явилася 1959 року в «Літературній газеті». Потім були публікації в Журналах «Донбас», «Дніпро», «Зміна».

   Ім’я Стуса увійшло в нашу історію як важливий чинник національного пробудження й самоусвідомлення, стало символом духовної незламності й свободи. На часі глибоке пізнання власне поетичного доробку цього самобутнього митця, і не лише в українському літературному контексті.

    Бог не часто нам дає велетнів духу і таланту. Це гордість і слава нашого народу. На прикладі життя і діяльності таких людей, як Василь Стус, будуть виховуватися прийдешні покоління.

З користувачами бібілотеки філії №6 було проведено поетичну годину "Свій поміж своїх,чужий поміж чужих"та оформлено книжкову виставку.