22 січня - День Соборності України

     День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.                                                                    

      Офіційно в Україні День соборності відзначався з 1999 року.                                                                         

      Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

    Урочиста акція святкування й проголошення акта Злуки відбулася 22 січня 1919 р. на Софіївській площі біля собору. На майдані зібралися тисячі мешканців столиці, військові частини, духовенство Української православної церкви на чолі з архієпископом Агапітом і єпископами, які відслужили службу Божу, члени Директорії, уряду УНР та делегація ЗУНР. О дванадцятій годині урочисте свято розпочалося виступом Л. Цегельського, який зачитав грамоту – ухвалу Національної Ради про возз’єднання і передав її голові Директорії В. Винниченку. Універсал УНР оголосив член Директорії Ф. Швець.                                                             

    У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.                                                                  

   30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича на офіційному рівні було встановлено «День Соборності та Свободи України».                          

  День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських     земель.

М.Приймаченко

СТВОРИ  СВОЄ  СОНЦЕ

 Творчість народного художника України, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка  Марії Приймаченко — явище самобутнє, неповторне, як мистецтво кожного з великих майстрів.

 Народилася Марія Приймаченко 1908 року в селі Болотня на Київщині. Дитинство Марії Авксентіївни було затьмарене страшною недугою — поліомієлітом. Це зробило її не по дитячому серйозною й спостережливою. Марія Авксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві незгоди, пізнала щастя любові (чоловік загинув на фронті) і щастя материнства — син Федір, теж народний художник, її учень і завжди з нею. Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, потреба поділитися своїм відкриттям з людьми.

З метою вшанування пам'яті української художниці Марії Приймаченко  бібліотека-філіал №6   провела усний журнал „Створи своє сонце" присвячений мистецькій діяльності Марії Приймаченко.

Працівники бібліотеки ознайомили читачів з життєвим та творчим шляхом художниці.

А.НОВІКОВА, завідувачка БФ №6