100 років від дня утворення державного Герба

Історично - пізнавальна хвилина" Перший герб нашої держави"

    З історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

   25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.

З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

    Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.

21 лютого- Міжнародний день рідної мови

     Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

    В бібліотеці - філії №6 до Міжнародного дня рідної мови учні  НВК"ЗОШ І-ІІІ ступенів №10" МЕДИЧНА ГІМНАЗІЯ

 

виявили бажання перевірити свої знання з української мови та продемонструвати ерудицію і кмітливість, взявши участь у "ЛІТЕРАТУРНОМУ ЛОТО "  І ТОЙ ЛИШ ПОШАНИ ДОСТОЙНИЙ ,ХТО МОВУ ШАНУЄ СВОЮ.  Кожна трійка гравців активно включилися в гру, весело крутили стрілку барабана і намагалися відгадати задані слова, з азартом вгадували ящичок з призом, коли їм випадав сектор «приз». А вболівальники теж не нудьгували: відповідали на заздалегідь приготовані для них смішні логічні запитання із "жартівливої торбинки". Приємно зазначити, що всі учасники заходу виявили активність, кмітливість і розум, тому гра вийшла не тільки надзвичайно веселою та азартною, а ще й пізнавальною.

20 лютого- день Героїв Небесної сотні

  «А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін…»

Людмила Максимлюк

    20 лютого… В календарі кожного українця цей День став днем національної відваги, великої сили духу, стійкості, а найголовніше - безмежної любові до свободи, до правди, до єдності, до рідної землі.

  Герої Небесної Сотні стали для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, але і джерелом натхнення для наших героїчних воїнів, які гідно продовжують справу Героїв Небесної Сотні, захищають наше з вами право на вільне життя.

   В бібліотеці філії №6 відбувся перегляд фільму - реквієму " Небесна сотня в вирій полетіла" та користувачі мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою. 

     Більше 30-ти років минуло з того дня, як останній радянський воїн залишив афганську землю. Але відлуння тієї війни, що принесла в оселі тисяч наших співвітчизників страждання та порожнечу, до цього часу болем віддається в наших серцях. Проявивши в складних умовах вірність присязі, мужність і героїзм, воїни-інтернаціоналісти з честю виконали свій обов’язок.

    З метою гідного вшанування мужності, самовідданості,відданості, вірності військовому обов'язку воїнів - інтернаціоналістів у бібліотеці філії № 6  була організована книжкова виставка  "Солдати чужої війни"   та проведена   хвилина  героїчної пам'яті "Афганістан - моя кривава рана. Війна в Афганістані – це трагедія і звитяга тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм. Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє. 

155 років від дня народження Володимира Самійленка

ХВИЛИНА ІНФОРМАЦІЇ

«Володимир  Самійленко - поет, гуморист,драматург" 

    Він з'явився на світ 3 лютого 1864 року в селі Великі Сорочинці Миргородського повіту в «убогій селянській хаті», як напише пізніше в «Автобіографії» (на жаль, так і незакінченій) сам Самійленко. Батько – місцевий поміщик Іван Лисевич, однак Володимир був його… позашлюбним сином, тож і одержав прізвище матері – колишньої кріпачки Олександри Кіндратівни Самійленко. 

      Володимир Самійленко увійшов в історію української літератури не лише як лірик, перекладач, блискучий гуморист і сатирик, фейлетоніст і драматург, а й передусім як патріот. Адже в якому б жанрі не працював, про що б не писав, у його творах завжди відчувалася любов до Батьківщини, уболівання за долю свого народу.

Володимир Самійленко залишив по собі багату літературну спадщину. На жаль, вона мало відома сучасному читачеві. Адже навіть за радянських часів було видано лише його «Вибрані твори» (1926) і «Твори у двох томах» (1958).

Загалом же ця спадщина настільки різноманітна і різножанрова, що митця навіть важко уявити в прокрустовому ложі усталених стереотипів української літератури. Тут і пейзажна та інтимна лірика, як-от цикли віршів «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали», «Вечірня пісня» (деякі з цих творів стали, до речі, піснями, які вважаються народними). Тут і драматургія на історичну тематику – «Маруся Чураївна» (1896), «У Гайхан-Бея» (1917), і п'єси «на злобу дня», серед яких – «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896).

      А ще поета вважали сатириком від Бога. Однак у своїх творах він засуджував не лише самодержавство, шовінізм, а й продажність, ура-патріотизм. Варто згадати його віршовані памфлети «Собаки», «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь», «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад». (1906).

Помер Володимир Самійленко 12 серпня 1925 року, похований у Боярці під Києвом.

Самійленко В. І.

Україні: Лірика,гумор і сатира,драма/Упоряд.,вступ.стаття В. П Іванисенка.-К.: Укр.письменник,1991.-224 с.-( " Шкільна біблотека" У доробку класика української літератури В. І. Самійленка(1864-1925)-ліричні ,сатиричні й гумористичні твори,драми,переклади.

  Самійленко В. І. Слова і думки:поетичні твори,статті,автобіографічні нотатки та спогади/Володимир Самійленко;упоряд., передмова та приміт. М. Г. Чорнопиского. -К.: Веселка,2014.-335с. Дошкульна політична сатира та типово український гумор Володимира Самійленка(1864-1925),патріотична лірика й філософські роздуми,проблеми суспільного життя та історії живі й актуальні для нашого сьогодення.

          

 Твори Володимира Самійленка у збірці

Шляхи сподівань:Укр.л-ра кінця ХVІІІ-початку ХХ ст./Упорядкув. і передм. Шкляра В. І.- К.: Грамота,2006.-512 с.-(Сер." Шк.б-ка") До книжки увійшли твори українських поетів кінця ХVІІІ-початку ХХ століть.

  

   Кодлюк Я. П., Одинцова Г. С.

Розповіді про письменників: Посібник для вчителя початкових класів.-2-е вид.- Тернопіль: Підручники і посібники,1998.-128 с.   Посібник знайомить з життєвим і творчим шляхом відомих українських поетів і прозаїків.