Голодні очі, прости нас, пам'яте прости!
22 листопада в Україні вшановується пам'ять мільйонів наших співвітчизників - жертв Голодомору 1932-33 років.
Указом Президента України від 26 листопада 1998 року останню суботу листопада оголошено Днем пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, а згідно з Указом від 4 червня 2007 року цей день став називатись Днем пам’яті жертв голодоморів. Незалежна і суверенна Україна прагне цим не тільки привернути увагу світового співтовариства до безпрецедентного факту в нашій історії, визнаного актом геноциду проти свого народу, але й спокути перед тими, хто загинув лютою голодною смертю або був закатований в сталінських в'язницях і концтаборах.

Було відкрито пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років.

У той рік заніміли зозулі,
Накувавши знедолений вік.
Наші ноги розпухлі узули
В кирзами - різаки ми у той рік.
У той рік мати рідну дитину
Клала в яму, копнувши під бік.
Без труни загорнувши ряднину....
А на ранок - помер чоловік.
У той рік і гілля і коріння -
Все трощив буревій навкруги.
І стоїть ще й тепер Україна,
Як скорботна німа край могил.
Накувавши знедолений вік.
Наші ноги розпухлі узули
В кирзами - різаки ми у той рік.
У той рік мати рідну дитину
Клала в яму, копнувши під бік.
Без труни загорнувши ряднину....
А на ранок - помер чоловік.
У той рік і гілля і коріння -
Все трощив буревій навкруги.
І стоїть ще й тепер Україна,
Як скорботна німа край могил.
Ці події не мають аналогів в історії людства.
У свій час травою забуття поросли могили мільйонів співвітчизників, невинно убієнних наших хліборобів – найкращої, найпрацьовитішої частини українського селянства.
У 1933-му році перестали битися серця понад чверті усіх українців. На жаль, навіть неможливо підрахувати кількість жертв геноциду українського народу.
Жертвами тієї страшної доби стали понад 300 тисяч черкащан, серед яких – наші родичі, сусіди, односельці.
У наші дні, коли правда про голодомор стала доступною, ми повинні розуміти, що об’єктивна оцінка тих страшних подій не може бути спрямована тільки в минуле, вона має бути спрямована в майбутнє.
Перед нами, нащадками тих, хто зміг пережити голодомор, постає завдання надзвичайної моральної та політичної ваги – гідно вшанувати пам’ять тих, кому пережити його не судилося.
Святим пам’ятником померлим від голоду є регіональний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, в якому відновлено трагічні Схилімо голову перед світлою пам’яттю наших земляків, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років.
Наша бібліотека не може стояти осторонь цієї болючої теми. Щоб історія, на новому суспільному витку, більше ніколи не повторила свого жахливого досвіду, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами бібліотечного фонду про Голодомор 1932-1933рр. Адже ви - будівники майбутньої держави, знаючи історію, ніколи не дозволите Геноциду прийти на нашу українську землю.– Хай у ці поминальні дні скорботні свічки невмирущої народної пам’яті горять у вікнах кожної оселі Уманщини, а поминальні церковні дзвони відгукнуться відлунням доброчинства та милосердя у кожному небайдужому серці.