400 РОКІВ УМАНІ

"Місто в якому я живу"

    Точний час заснування міста Умань невідомий, проте є гіпотеза, що датувати цю подію можна ХІ-им століттям. 

  Офіційно назва «Умань» вперше згадується в судовому документі 1616-го року.

Поблизу Умані археологи виявили кургани скіфської доби. За свідченням літописця Іпатія (922 рік), територію сучасної Уманщини населяли уличі. У них було 318 міст і проживали вони на території від берегів Дніпра до Південного Бугу.

  Під час монгольської навали Уманщина входила в Брацлавську "тьму": на них були поділені землі Київської Русі для зручного збирання данини.

З кінця ХІ століття на півдні Уманщини кочували половці (кумани). Науковець Г. П. Бевз переконаний, що назва міста пов'язана саме з племенем куманов. Куманом - Куманом - Гумань - Умань.

    У 1629 році в місті налічувалося 1 067 димів (будинків).

Історики стверджують, що вже в 1576-му році серед інших козацьких полків був і Уманський полк.

   В період національно-визвольної війни (1648-1657 рр.) Під керівництвом Богдана Хмельницького уманське козацтво було складовою частиною військ Богдана, а Уманський полк - одним з найчисленніших.

Під час першого і другого походів на Молдавію в Умані двічі побував Богдан Хмельницький.

У липні 1669-го тут відбувся козацька рада, яка обрала гетьманом Правобережної України Михайла Ханенка, який очолював полк ще за Богдана Хмельницького.

 З 1669-го по 1674 рік Умань була тимчасовою столицею Правобережної України. Повітря цього краю завжди наповнював дух свободи. Тому закономірно, що проти польського гніту в особі шляхти і католицького духовенства час від часу відбувалися повстання (1 737, 1749, 1 750 рр.). Апогеєм цієї національно-визвольної боротьби стало повстання 1768 року, яке очолює запорізьким козаком Максимом Залізняком та уманським сотником Іваном Гонтою, яке увійшло в історію під назвою "Коліївщина" і якому великий Тарас Шевченко присвятив поему "Гайдамаки"

 Як не дивно, але декабристський повстання в Санкт-Петербурзі в 1825 році теж має дотичну з Уманню. Саме тут заарештували генерала С.Г. Волконського, який координував переговори і зв'язку між Південним і Північним товариствами.

Квартирував у місті легендарний Григорій Котовський зі своїм військом.

 Тут жила відома жінка Надія Суровцева - письменниця, активна учасниця бурхливих революційних подій в Україні початку минулого століття, за що 30 років її життя забрали сталінські табори і яку реабілітували в 1957 році на прохання Павла Тичини, Остапа Вишні та Миколи Бажана - теж уманця.

В районі Умані, захлинаючись кров'ю, в пекельне літо 1941 року, героїчно билися в оточенні 6-я і 12-я радянські армії, стримуючи фашистський наступ на Київ і далі на схід. Відомий поет і письменник Євген Долматовський, який був учасником тих трагічних подій і полоненим зловісної "Уманської ями" - табору для військовополонених, описав те пекло в книзі "Зелена арка" ( "Зедена брама").

Під час відступу в березні 1944 року фашисти майже повністю зруйнували місто.   Продовженням стрімкого наступу наших військ після знаменитої Корсунь-Шевченківської битви стала відома Умансько-Ботошанська операція.

   Ось які події нанизані на нитку історичної пам'яті древньої Умані. За її вулицями ходили Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Котляревський, Василь Симоненко, Володимир Даль (автор "Тлумачного словника живої великоросійської мови"), Юрій Смолич та багато інших.

 Уманчани пишаються земляками, відомими військовими двічі Героєм Радянського Союзу генералом армії І.Д. Черняховським, Героєм Радянського Союзу А.І. Радзієвським, генерал-лейтенантом К.Г. Дерев'янко, який підписав акт беззастережної капітуляції Японії у вересні 1945 року.

   Знаковою подією в процесі перетворення цього міста в туристичний стало створення в 2005 році Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань".                                        

 Крім чуда України "Софіївки"гостей Умані, звичайно ж, зацікавлять експонати міського історичного музею та його філій, картинної галереї, пам'ятники Тарасу Шевченку, І.Д. Черняхівському, пам'ятні знаки в "Уманській ямі" і Сухої балки, в якій гітлерівці розстріляли десятки тисяч уманчан і зокрема євреїв.

    З представниками цього народу пов'язане ще одне пам'ятне місце: в Умані знаходиться могила рабина Нахмана - святого брацлавських хасидів - однієї з течій іудаїзму.Щоосені на могилу ребе приїжджають тисячі хасидів з більш ніж 25 країн світу. Мальовничі вулиці Умані потопають у зелені, ваблять затишком старовинних будівель і нових будинків-красенів. Центральні вулиці з вимощеними плиткою тротуарами, облаштованими зупинками, десятками магазинів, офісів, банків, кафе, барів органічно доповнюють старовинний колорит міста.На щорічне свято - день народження Умані, яке відзначається в першу суботу жовтня, - в місто приїжджають гості не тільки з України, а й з поріднених: Ромії-сюр-Сен (Франція), Девіс (США), Мілфорд (Англія), Хаапсалу (Естонія), Гнєзно іЛаньцут(Польща).