150 років від Дня Народження М.С. Грушевського(29.09.1866-24.11.1934 )

Я хочу жити, щоб працювати,

страждати і боротись разом з вами”. 

М.Грушевський.

 У кожного роду є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української культури, політичної думки і дій останніх двох століть, безперечно, належав  Михайло Грушевський.

“Батько Грушевський” ( так його називали за часів Центральної Ради) став одним з провідних діячів українського національного відродження в новітній історії України. Багатотомна його “Історія України – Руси” це унікальна пам’ятка української і всеслов’янської культури, невід’ємна складова світової культури взагалі. Неоцінима заслуга Грушевського перед українським народом полягає в тому, що він на величезному архівному матеріалі показав безперервність історії українського народу від часів Київської держави і донедавна, довів, що український народ, як і всі інші слов’янські народи, має своє власне коріння. Українська нація завжди зберігала свою національну культуру та історію. Загалом його перу належить майже дів тисячі праць, в яких історія України просліджується від найдавніших часів до проголошення Української Народної Республіки.

  М.Грушевський був видатним організатором наукової справи на Україні. Він створив Українське наукове товариство в Києві. Редаговані ним різноманітні збірники та серійні видання складають золотий фонд української науки, насамперед історіографії.

  У ньому вбачали одну з центральних постатей українського націоналізму і тому, хоча ненадовго, але заарештували. Після звільнення, незважаючи на вік та поганий стан здоров'я, вчений багато працював, намагаючись знайти віддушину у науковій праці. Наприкінці 1934 року його не стало. Видатний українець похований на Байковому Цвинтарі у Києві.
 Михайло Грушевський належить до тих громадських діячів, які сповна пізнали велич і насолоду тріумфу і гіркоту поразки, але до кінця залишилися вірними ідеї усього життя — самоствердженню свого народу. Пам'ять про нього — вічна, а його наукові праці — невичерпне джерело мудрості.

 

До 150-річчя від дня народження М. С. Грушевського у бібліотеці-філії №6 проведено захід-вшанування великого українця- «Віртуально-історичний круїз по життєвих дорогах Михайла Грушевського.» Для своїх користувачів бібліотекарі Аргатюк Альона Володимирівна та Довгань Лідія Іванівна підготували змістовну інформацію, що стосується біографії видатного історика, та його вагомого внеску у формування української держави. Документальний фільм під назвою " Обличчя української  історії" став візитною карткою на презентації виставки «М.С. Грушевський – Великий українець».  Презентована книжково-ілюстративна виставка - це не тільки вдячна данина поваги до громадського і політичного діяча України, а й прагнення повніше ознайомити читачів з інтелектуальним потенціалом вченого, його життєвим і творчим шляхом. Також запропонували користувачам розглянути питання Всеукраїнського опитування «Михайло Грушевський - український історик європейського значення». 

  «Його постать як політика ще за життя увійшла до історії, але й була, й буде живою та гігантська праця, яку виконав він для українського народу…»

22 вересня День партизанської слави

   22 вересня, у День партизанської слави з почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками. З перших днів війни розпочався опір окупантам. Створювалися і діяли підпільні партизанські органи, які вступали в нерівну битву з ворогом.

Партизан - це особа, яка, не входячи до складу регулярних збройних сил, добровільно бере участь у боротьбі з іноземними загарбниками або в громадянській війні, здебільшого у ворожому тилу, дотримуючись законів і звичаїв війни.

  Партизанський рух виник і поширювався як глибоко народний. Самовіддана вірність Батьківщині, ненависть до ворога і сурова жага помсти перетворили мирних людей в легендарних героїв.

Ефективною формою партизанських дій були рейди у тилу противника, які відволікали великі сили гітлерівців, що було суттєвою допомогою військам. Найбільш результативні рейди здійснили формування відомих партизанських командирів С. Ковпака, О. Федорова та О. Сабурова. 
  Ми серцем і душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам‘ятаємо тих хто віддав і віддає своє життя задля нашого щасливого майбутнього

  Внесок партизанських формувань в загальну перемогу людства над фашизмом просто неоціненний. І День партизанської слави України — лише мала частина того, що може зробити сучасне покоління для людей, які колись належали до партизанських загонів.

  В бібліотеці - філії №6 читального залу експонується книжкова виставка "Партизанськими стежками " запрошуємо всіх бажаючих для ознайомлення і перегляду літератури.

11 вересня -День пам’яті жертв фашизму

 День пам’яті жертв фашизму – це день пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського нелюдського експе­рименту нацистів. Це мільйони солдатів, яких фашистські та комуністичні лідери зіштовхнули один з одним. Це мільйони мир­них жителів, які гинули під бом­бами, від хвороб і від голоду під час війни.
З 1962 року було прийнято вва­жати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначе­ний саме у вересні, тому що на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати – день її початку і день її завершення.

Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни – як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення – вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти – складають понад 8 мільйонів осіб.
 На жаль, сьогодні в ряді країн політики намагаються переглянути підсумки Другої світової війни, і там йде поступове обілення і відродження нацизму. Але важливо пам'ятати, що ідеологія нацизму принесла втрати і руйнування не тільки тим, хто їй протистояв, а й тим, хто її вигодував. І тоді, понад півстоліття тому, величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли. І гасло сьогоднішнього пам'ятного дня - об'єднатися, щоб протистояти неофашизму. Міжнародний день пам'яті в кожній країні, яка взяла участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам'ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими, братськими могилами).
Ключовими ознаками фашизму є: культ особистості, зневага до ліберальних цінностей, систематичне нехтування правами людини, однопартійна система, мілітаризм, культ війни та сили, тотальний контроль спецслужб, антисемітизм та ксенофобія, державна пропаганда в ЗМІ, зовнішня агресія. Ці ознаки об’єднують і Третій Рейх у минулому, і пануючий тепер у Росії режим.
 Одним із виявів зазначених ознак у випадку з путінською Росією є її агресія проти України. Українці протистоять цій агресії, але, як і у випадку з фашизмом у середині ХХ століття, протистояти потрібно, об’єднавши сили всього демократичного світу. Єдність перед обличчям ворога має стати усвідомленою необхідністю і є запорукою перемоги.

Міжнародний день грамотності

 Міжнародний день грамотності (International Literacy Day) — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй.Традиція щорічно відзначати цей день започаткована рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

Писемність — свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей в світі до чотирьох мільярдів. Проте писемність для всіх — дітей, молоді і дорослих — ще не до кінця досягнута мета.

  Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, понад 860 мільйонів дорослих залишаються безграмотними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять у школу. Дуже багато дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, який стає усе більш складним.

    Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

  Шлях до грамотності, шлях до слова дуже тривалий і непростий. Щоб відчути слово, треба знати, як воно з'явилося, літопис його зростання. Багато народів існує на землі, у кожного своя мова, своя культура. Народи намагаються зберегти слова, в мові, які вже застаріли, дають дорогу новим словам і навіть найменші народи, невеликі племена дбайливо зберігають рідне слово панських і своїх панів.

 До Міжнародного Дня Грамотності в нашій бібліотеці було оформлено книжкові полиці-порад "Щоб не робити помилки - вам допоможуть словники."