" Памво Беринда- історія України в особах"
390 років з часу виходу словника " Лексикон славеноросский"
Памво Беринда, яскрава постать культурно-освітнього руху першої половини XVII ст., не залишив про себе майже ніяких біографічних даних – крім його друкарської та просвітницької діяльності відомі лише написані ним вірші, передмови й післямови до виданих книг, гравюри. Дотримуючись архаїчної традиції, за якою майстер розглядав власну працю як служіння Богові, а тому не підкреслював авторства, він приховував своє ім’я за вміщеною у деяких виданнях монограмою «ПБМ», що розшифровується як «Памво Беринда – монах (або майстер)».
Народився Памво (світське ім’я якого, ймовірно, було Павло) не раніше 50-х і не пізніше 70-х pp . XVI ст. Очевидно, він походив із Прикарпаття, про що свідчать місцеві діалектизми, зафіксовані в його фундаментальній лексикографічній праці «Лексикон». Невідомо, де саме Беринда здобув освіту, ставши висококультурною людиною, блискучим знавцем церковнослов’янської мови; крім того, він вільно володів грецькою та латиною. Беринда не був шляхтичем, бо в такому разі напевне вмістив би свій герб у «Лексиконі», виданому власним коштом. У працях Памви є лише його друкарський знак із зображенням молодого місяця і зірки.
У 1627 році вийшов у світ найвідоміший твір друкаря – “Лексикон славено-роський і імен толкованіє”, який Беринда укладав протягом тридцяти років свого життя.На 475 сторінках "Лексикону" перекладено або витлумачено українською мовою 6982 слова. Книжка складається з двох частин. У першій подано переклад і пояснення старослов"янських слів. Наприклад: "Бердинец — по-нашому шипшина". Іноді Беринда до тлумачень додає грецькі, латинські, польські, чеські, сербські, німецькі й угорські відповідники Друга частина — "Імен толкованіє" — це, по суті, словник іншомовних слів, із якими стикалися читачі ХVІІ ст. у церковних, філософських або наукових книгах: поета — творець, філолог — любословець, філософія — "мудрость, любленіє мудрости, любомудріє".
Словник багато разів переписували від руки і перевидавали.
Помер Памво Беринда 26 липня 1632 року. На його могилі в Києво-Печерській лаврі була епітафія: "Памво Беринда, коректор, типограф, печерський директор, протосингел св. отця патріарха Єрусалимського, чоловік учений. Залишив "Лексикон словеноросскій". По трудах законних, проведених у друкарстві, тут відпочив".
Немає коментарів:
Дописати коментар