"Колиска української цивілізації" (до 125 річчя від часу відкриття археологічної культури в Україні)

        Вперше залишки стародавньої трипільської культури виявив у 1893 р. археолог Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом. У Румунії і Молдові цю культуру називають Кукутені.

  У трипільських городищах вулиці розходилися від центру до країв, як шпиці у велосипедному колесі. У городищах мешкало до 10 тис. осіб, у деяких до 30 тис.

  Чоловіки й жінки Трипілля мали красивий тканий одяг, щедро прикрашений вишивкою, кістяними і мідними бляшками. У трипільців уже існувало ткацтво, вони обробляли шкіру, носили чоботи і сандалі, для гончарства винайшли повільний гончарний круг. Кераміку прикрашали плавними жовто-чорно-білими лініями, які мали особливе значення.

Трипільське городище-вигляд зверху

  Великі, багатокамерні будинки теж були розмальовані, часто темно-червоним кольором. Це були дерев'яно-глиняні або саманові будинки, під чотирьохскатним дахом, із піччю всередині. Чимось вони нагадують українські хати.

  В українському Трипіллі існувала розвинена система знаків – глиняні жетони і фігурки, написи-малюнки на глині. На території Туреччини ця цивілізація створила писемність.

ТРИПІЛЬСЬКІ ПОСУДИНИ  "Біноклі"

  Цивілізація Трипілля закінчилася так, як схожі землеробські цивілізації Індії, Америки. Клімат став посушливим, а трипільці виснажили землі. Тому їх перемогли і витіснили більш войовничі сусіди – племена кочівників і скотарів. Частина трипільців подалася у ліси Полісся, інші – у причорноморські степи. Землі трипільської культури зайняли племена індоєвропейців і кочівників з Азії.

  В бібліотеці філії №6 була оформлена книжкова виставка "Колиска української цивілізації"до 125 річчя від часу відкриття археологічної культури в Україні.