Літературна година

Подорож до країни, яку вигадав Гриць Бойко (1923-1978)

(До 90 річчя з дня народження)

 В приміщенні загальноосвітньої школи №10 працівники бібліотеки Довгань Л.І. та Новікова А.М. провели  масовий захід для учнів 3 класу  , присвячений українському дитячому письменнику Г.Бойко. Діти охоче познайомилися з біографією письменника та його творчістю, весело приймали участь в літературній вікторині, сміялися над усмішками письменника та ін.

Грицько Пилипович Бойко народився 5 вересня 1923 року в с. Оленівці на Донеччині в родині  службовця. Закінчивши сільську семирічку, грицько продовжує навчання в Оленівській рудниковій школі (тепер м.Докучаєвськ). Для цього хлопцеві доводилось щоденно вставати о четвертій годині ранку, йти пішки кілька кілометрів до станції, а вже звідти їхати робочим потягом до школи. Грицько Бойко належав до тих юнаків, які одразу після святкових, сповнених радості і щастя, випускних вечорів узяли гвинтівку в руки і стали на захист рідної Вітчизни. від навали фашистських військ. З липня 1941 року до кінця війни поет перебував на фронті - спочатку як рядовий-кулеметник, а згодом як лейтенант зв'язку. Нагороджений медалями. Початком своєї літературної діяльності вважав 1950 рік. У своїх книжках для дітей досить часто  прямолінійно вказував, що так чинити гарно, а так ні, за що дуже швидко полюбився маленьким читачам. За життя поета вийшло понад 50 книжок.

Секрет успіху  -  в рідкісному дарі підмічати й поетично осмислювати кумедні пригоди, що трапляються з дітьми. Найдотепніші твори поета - смішинки про малят і звірят, шкільні і спортивні веселинки, скоромовки, спотиканки, загадки.Окремо хочеться сказати про Грицька Бойка як про поета-пісняра. Він не шукав композиторів, а вони його знаходили. Великою популярністю користувалися його "Ніченька-чарівниченька" (композитор Поклад), "Вишневий цвіт" (композитор В.Верменич).Г.Бойко видав понад ста книжок для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.Найвідоміші серед них :"Вереда", "Хлопчик Ох", "Смішинки", "Билиці діда Гриця". Його твори перевидавалися різними мовами світу.

З Днем незалежності України

  Колектив нашої бібліотеки щиро вітає Вас з найбільшим державним святом нашого народу - Днем Незалежності!

  Ще, з часів Київської Русі, українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди. Та по при все, наші співвітчизники, віками боролися за свою свободу і лише нинішнє покоління - наші сучасники у 1991 році вибороли її.

  Безумовно, ця визначна дата навічно увійшла в історію нашої  держави, золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення, до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

День Державного прапора України

День Державного Прапора України - державне свято України. Відзначається щорічно 23 серпня.

 Раніше День Державного Прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.

Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

 Жовтий (золотий) і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства 14 століття. Вони також вживалися на гербах руських земель, князів, шляхти і міст середньовіччя і раннього нового часу.

У 18 столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українці Галичини використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. В 1917–1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави. Впродовж 20 столітті жовто-блакитний прапор слугував символом українського національного опору проти комуністично-радянської та нацистської окупацій. 1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни. 23 серпня в Україні щорічно відзначають День державного прапора.

3.07 - 130 років від дня народження Ф.Кафки

Сьогодні виповнюється 130 років від дня народження Франца Кафки (1883–1924), австрійського письменника.

 Франц Кафка — один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст., більшу частину робіт якого було опубліковано посмертно. 
 Його твори просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, вони здатні пробуджувати в читачеві відповідні почуття тривоги, що є унікальним явищем у світовій літературі.

Новелли та мала проза 

«Опис однієї боротьби» (1904–1905)                      
«Весілля в селі» (1906–1907)
«Вирок» (22-23 вересня 1912)
«Перевтілення» (1912)
«У виправній колонії» ( 1914). 
«Шкільний вчитель» (1914–1915)
«Брюмфельд, старий холостяк» ( 1915)
«Сторож склепу» (1916–1917), єдина драма Кафки
«Сільський доктор» (1917)
«Мисливець Гракх» ( 1917)
«Як будувалася китайська стіна» (1917)
«Голодар» (1922)
«Дослідження одного собаки» ( 1922)
«Маленька жінка» (1923)
«Нора» (1923–1924)
«Співачка Жозефіна, або мишачий народ» ( 1924)
Романи
«Процес» (1925), укр. пер. 1998
«За́мок» (1926), укр. пер. 2006
«Америка» (1927), укр. пер. 2009 під назвою Зниклий безвісти
Листи
Листи до Феліції та Гретти Блох
Листи Мілені
Лист батьку (виданий 1919 року)
Щоденники
Щоденники 1910–1923[10]
Сині записники
Українські видання
«Перетворення: оповідання» (Мюнхен: Сучасність, 1989; Львів: ЛА «Піраміда», 2005)
Щоденники 1910–1923 р.р. (Київ: Всесвіт, 2000)
«Процес» (Київ: Юніверс, 1999; Харків: Фоліо, 2005; Харків: Фоліо, 2009)
«Замок» (Харків: Фоліо, 2006)
«Зниклий безвісти: Америка» (Київ: Критика, 2009)
Романи, оповідання, щоденники, листи (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012)

  

28 червня - день Конституції України

  У 1996 році Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на світовий досвід, прийняла Основний Закон України — Конституцію, яка стала реальною і дієвою основою розбудови незалежної демократичної держави як повноправної учасниці світового співтовариства.
   Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
   Хай мир і взаєморозуміння сприяють подальшій розбудові нашої державності, становленню достатку в кожній сім’ї. Зі святом !

З Днем Перемоги!

Вшановуємо загиблих і живих,

Тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну,

Імена навіки запам’ятаємо їх,

Життя вони свою за нас віддали.

З кожним роком все коротше ряд

Очевидців тих боїв кривавих,

Нехай же вибухи більше не гримлять,

Чи не турбують застарілої рани.

Ваш героїчний подвиг не забути,

Нехай року тікають невблаганно,

Але бузку оксамитова кисть

В вашу честь цвіте неопалима!

Літературна подорож

Барвистий зоресвіт казкового дитинства.

(літературне театралізоване свято присвячене 110 річчю від дня народження української дитячої письменниці - Наталії Львівни Забіли)

   20 березня в приміщенні музичної зали Уманської загальноосвітньої школи №10 працівники бібліотеки-філії №6 провели літературну подорож для учнів 1-5 класів, присвячену 110 річниці з дня народження Наталі Забіли.

Бібліотекар Довгань Лідія Іванівна разом з класним керівником 2 класу Троян Тетяною Вікторівною були ведучими свята.

Школярі приймали активну участь у дійстві: читали вірші поетеси, грали в театралізованій казці "Зайчикова хатка".

Працівники бібліотеки висловлюють подяку за допомогу в проведенні заходу педагогічному колективу загальноосвітньої школи №10. Хочеться відмітити найактивніших маленьких акторів: Пиріг Давид, Кожухорьов Артур, Руда Женя, Беркун Каріна, Франко Антон, Кулєша Вікторія, Ташерова Юля, Кукудак Настя, Міхеєв Євгеній, Усатюк кристина, Катрич Костя.

Всесітній день поезії

Свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року.

Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.

Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив:«Поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія — головний засіб самостверждення і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.

Отже, поезія допомогає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості».

У відривному «Українському народному календарі» Всесвітній день поезії уперше з'явився 2004 року.

До Дня пам'яті Крут

 Відповідно до указу Президента України  від 25 жовтня 2007року №1014 працівники Бібліотеки-філії №6 провели масовий захід з учнями  9 та 10 класів Уманської загальноосвітньої школи №10 (класний керівник Фоменко Людмила Миколаївна). 

  Усний журнал "Крутянські спартанці або як нищили цвіт нації"  був присвячений 95-тій річниці подвигу героїв Крут, з  метою вшанування пам'яті  українських юнаків, що полягли в бою під Крутами в січні 1918 року.

 Бібліотекар  Довгань Лідія Іванівна познайомила присутніх з сумними сторінками історії.

 Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поетПавло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник.

 До уваги школярів був представлений перегляд літератури  з теми.

ДОБРО — ЦЕ ВОГНИК МОГО СЕРЦЯ

 Під такою назвою у бібліотеці-філіалі №6 відбувся усний журнал, присвячений  українському  письменнику-гумористу, казкарю Всеволоду Нестайко. Його учасниками стали юні читачі, які довідались багато цікавого про життєвий і творчий шлях митця слова. А отримані знання продемонстрували у вікторині "Подорож до палацу чарівних казок".

  Перша книжка Всеволода Нестайка "Щурка і Щурко" побачила світ у 1956 році. Після чого дитяча література збагатилась виданням низки збірок оповідань, казок, повістей і п'єс письменника, які залюбки читають хлопчики і дівчатка не лише України, а й Росії, Німеччини, Великобританії, Іспанії, Чехії, Румунії, Угорщини і навіть далекої Індії.

                     

 Книги Всеволода Зіновійовича — щирі й близькі дитячому серцю. Найвідоміші з них — "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Теодори з Васюківки", "Одиниця з обманом", "П ятірка з хвостиком", "Незнайомка з країни сонячних зайчиків".

                             

 Митець слова є лауреатом багатьох літературних премій. А у 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури його трилогія "Теодори з Васюківки" внесена до списку Ганса Андерсена, як один з найвидатніших творів для дітей.

А. НОВІКОВА, завідувач БФ №6

Ходімо в мою душу, в мій храм.

 Євген Маланюк - відомий  український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик  народився в селищі Новоархангепьському (нині Кіровоградська область) 1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 року . Навчався у Єлисаветградському реальному училищі. Із студентської лави Петроградського політехнічного інституту потрапив на фронт. Після Лютневої революції 1917 року став сотником армії УНР.

Перші поетичні твори Є. Маланюка з'явилися на сторінках журналу „Веселка", який він у 1921-1923 роках видавав разом із Ю. Драганом. У своїй творчості поет синтезував неоромантичні, символістичні та неокласичні тенденції української лірики, стрижнем якої було висвітлення історичної долі України.

                  

  Цими днями працівники бібліотеки- філіалу №6 провели усний журнал „Ходімо в мою душу, в мій храм", присвячений пам'яті  Є. Маланюка. В заході брали участь читачі бібліотеки. Вони були ознайомлені з біографією письменника , його життєвим та творчим шляхом. Студенти Уманських державних аграрного та педагогічного університетів Є.Грищук, М.Мавламова, Н.Даниленко, Д.Левадко, Н.Палій, С.Батрін читали вірші поета. Цим заходом бібліотечні працівники ознайомили своїх читачів з творчістю Є. Маланюка: творами, в яких проголошувалась потреба формування нової, національної свідомої особистості.

А.НОВІКОВА, зав. бібліотекою-філіалом №6.

22 січня - День Соборності України

     День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.                                                                    

      Офіційно в Україні День соборності відзначався з 1999 року.                                                                         

      Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

    Урочиста акція святкування й проголошення акта Злуки відбулася 22 січня 1919 р. на Софіївській площі біля собору. На майдані зібралися тисячі мешканців столиці, військові частини, духовенство Української православної церкви на чолі з архієпископом Агапітом і єпископами, які відслужили службу Божу, члени Директорії, уряду УНР та делегація ЗУНР. О дванадцятій годині урочисте свято розпочалося виступом Л. Цегельського, який зачитав грамоту – ухвалу Національної Ради про возз’єднання і передав її голові Директорії В. Винниченку. Універсал УНР оголосив член Директорії Ф. Швець.                                                             

    У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.                                                                  

   30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича на офіційному рівні було встановлено «День Соборності та Свободи України».                          

  День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських     земель.

М.Приймаченко

СТВОРИ  СВОЄ  СОНЦЕ

 Творчість народного художника України, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка  Марії Приймаченко — явище самобутнє, неповторне, як мистецтво кожного з великих майстрів.

 Народилася Марія Приймаченко 1908 року в селі Болотня на Київщині. Дитинство Марії Авксентіївни було затьмарене страшною недугою — поліомієлітом. Це зробило її не по дитячому серйозною й спостережливою. Марія Авксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві незгоди, пізнала щастя любові (чоловік загинув на фронті) і щастя материнства — син Федір, теж народний художник, її учень і завжди з нею. Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, потреба поділитися своїм відкриттям з людьми.

З метою вшанування пам'яті української художниці Марії Приймаченко  бібліотека-філіал №6   провела усний журнал „Створи своє сонце" присвячений мистецькій діяльності Марії Приймаченко.

Працівники бібліотеки ознайомили читачів з життєвим та творчим шляхом художниці.

А.НОВІКОВА, завідувачка БФ №6