понеділок, 27 квітня 2015 р.

День Чорнобильської трагедії

Стежками Чорнобильського    лиха!


Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять усе пам'ятає.


  У квітні 1986 р. у різні мови світу увійшло українське слово “Чорнобиль”. Для всього людства воно стало синонімом страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної біди. Чорнобиль – це назва невеликого поліського містечка у гирлі Прип’яті, що мало давню історію, закорінену в часи Київської Русі. Тепер це слово символізує страшне явище, від якого саме перестало означати населений пункт. 
 Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) — зупинена атомна електростанція, будівництво якої почалось 1972 році. Розташована на території України (Київська область) на відстані 2 км від міста Прип'ять, за 18 км на північний захід від міста Чорнобиль, 16 км від кордону з Білоруссю і близько 110 км на північ від Києва.
 Чорнобильська катастро́фа — екологічно - соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім
    Вибух на четвертому енергоблоці спричинив зростання радіаційного рівня до межі, в 30-40 разів більшої, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році.                  
        Безпосередньо від вибуху і при гасінні пожежі загинула 31 людина, понад 200 були госпіталізовані. Водночас, точну кількість людей, які передчасно померли або втратили здоров’я внаслідок аварії, підрахувати неможливо. Протягом кількох років у ліквідації наслідків аварії взяли участь приблизно 600 тисяч людей. Чорнобильська АЕС повністю припинила роботу 2000 року.     
  Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. 
   Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйонвано із зон забруднення.
   Аварія на Чорнобильській АЕС мала, має і, на жаль, ще довго матиме значний вплив на стан навколишнього середовища України. 

четвер, 23 квітня 2015 р.

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права.

«Читайте! Читайте! Читайте! 
Читайте не поспішаючи,
 щоб не втратити жодної краплі 
коштовного змісту книги. 
Читайте! 
Нехай не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книги!»
                                                              Костянтин Паустовський

23квітня — доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон,Володимир НабоковАндрій КурковГригорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес СааведраВільям ШекспірІнка Гарсіласо де ла ВегаМихайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги, а за пропозицією Російської Федерації у формулювання було додано і авторське право.
   Таким чином, починаючи з 1995 р., 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги і авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо.
  Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм — покровителем Каталонії — у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року — день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
 Кожного року ЮНЕСКО визначає світову столицю книгиУ 2012 році — це Єреван, столиця Вірменії. Почесне звання перейшло до міста від книжкової столиці 2011 року — Буенос-Айреса — столиці Аргентини.
Чому саме Єреван? Тому що Вірменія святкує 500-річчя першої вірменської друкованої книги —«Урбатагирк» (1512). У 2013 році столиця Вірменії урочисто передала естафету Бангкоку — столиці Таїланду, яка отримує цей титул завдяки зусиллям країни з «об’єднання всіх етапів книговидавництва та книготоргівлі, усіх учасників видавничих проектів». І саме 23 квітня — у Всесвітній день книги і авторського права — починаються всі урочистості, присвячені передачі титулу Столиці свята і вшануванню Книги. Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Не випадково народ створив про Книгу стільки прислів'їв:

Книга вчить, як на світі жить.
Хто багато читає, той багато знає.
Читання — ось краще навчання.
Книга допоможе в труді — виручить в біді.
З книгою подружишся — розуму наберешся.
Книга — твій друг, без неї, як без рук.

Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей.
А щодо авторського права — це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Великий Мікеланджело писав: «Людина малює головою, а не руками»
Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім'я власника авторського права та рік створення твору.
Першим нормативним актом авторського права вважається «Статут королеви Анни», прийнятий в Англії у 1709 році. А в 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ)  спеціалізованої агенції Організації Об'єднаних Націй. Її мета — розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. Зприйняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.      
Нині Всесвітній день книги й авторського права святкують у 190 країнах світу. Саме 23 квітня відбувається багато  цікавих заходів.Зокрема,відбувається проголошення Всесвітньої столиці книги, проводяться виставки, громадські читання, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання.  

Хороша книга - це дарунок, заповіданий автором людському роду.                                         Аддісон Д.
Вислови про книгу     
 * Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
 

                                                                                Іван Франко
*Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.                                                     Овідій
*Навчайтесь і читайте. Читайте книжки серйозні. Життя зробить усе інше.                                                                                                            Ф. Достоєвський
*Завдання книги - полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його.  Корчак Я.
*Книга - це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного.                                                                                                                                                          Рильський М.
*Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг.                                                                                                                                                                         Сухомлинський В. О.
*Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння.                                                                                                                                                  Шевченко Т. Г.
*Читання - це створення власних думок за допомогою думок інших людей.            М.О. Рубакін
*Вчасно прочитана книга - величезна удача. Вона здатна змінити життя, як не змінить її кращий друг або наставник.                                                                                                                 П. А. Павленко
*Найкорисніші ті книги, які змушують читача доповнювати.                                          А. Вольтер
*Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити.                                                                Дідро




В бібліотеці - філії № 6 відбулася інформаційна хвилина    "Знання в книзі!"

четвер, 16 квітня 2015 р.

20 квітня - День довкілля.


 
Душа природи чуйна і ласкава. 

   Всесвiтнiй День довкiлля був установлений Генеральною Асамблеєю Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй у 1972 р., щоб вiдзначити вiдкриття Стокгольмської Конференцiї по людському довкiллю. Iнша резолюцiя, прийнята Генеральною Асамблеєю в той же самий день, призвела до створення UNEP.

   Всесвітній День Довкілля дозволяє реально оцінити стан навколишнього середовища, в якому ми живемо. Дає можливість уважно обдумати дії та кроки, які кожен з нас має зробити в напрямі збереження та відновлення довкілля, визначити роль кожного жителя у збереженні нашої планети, її екосистем і ресурсів.

Сьогодні, більше ніж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності – нації за націю, особистості за особистість, людини – за всі інші форми життя. 
В Україні День довкілля проводиться щороку в третю суботу квітня з 1999 року, згідно з Указом Президента № 855/98 від 06.08.1998. За цей час вже склалися своєрідні традиції святкування. Сьогодні – це подія з різноманітними акціями: велосипедні паради, зелені концерти, конкурси творів та плакатів у школах, посадка дерев, прибирання територій та збір сміття тощо.

   Альберт Ейнштейн одного разу сказав, що при кризi уява краще, нiж знання. Нам потрiбно багато знати про головні свiтові екосистеми i про складну взаємодiю мiж довкiллям i розвитком, тому що неможливо придумати ефективну полiтику, якщо вона не заснована на доброякiснiй науковiй iнформацiї. Це - причина, чому сьогоднi вiдзначається почата ООН та Iнститутом Свiтових Ресурсiв оцiнка "Екосистеми тисячорiччя", зусилля мiжнародного спiвробiтництва, щоб заповнити важливi прогалини в знаннях i 
вiдобразити на картах здоров'я нашої планети.


 У той же самий час, ми вже бiльш нiж досить знаємо, щоб стояти перед майбутнiм нелегким вибором. Ми вже маємо технiчнi навички зупинити руйнiвнi тенденцiї i засновувати нашi економiки на бiльш екологiчно прийнятнi опори. Це - не знання i наукові дослiдження, але полiтичнi й економiчнi фактори, що визначать - чи дiйсно мудрiсть, що накопичується в наших лабораторiях i бiблiотеках, буде здiйснена на практицi. Такi проблеми як змiна клiмату, опустелювання, руйнування бiологiчної розмаїтостi i зростання населення випробують не тiльки нашу уяву, але також i нашу волю.

   Екологiчна усталенiсть - в iнтересах усiх, однаково для багатих i бiдних. Кожне друге робоче мiсце в усьому свiтi - у сiльському господарствi, лiсничиствi i рибнiй ловлi - залежить безпосередньо вiд життєздатностi екосистем. Поки що екологiчно неприйнятнi практики глибоко пронизують тканину сучасного життя. I мiфи опанували припущенням, що є невелика альтернатива до цих недалекоглядних i марнотратних моделей споживання i розвитку. Отже, давайте в цей Всесвiтнiй День Довкiлля прилучимося до нової етики глобального пiклування i збереження, i насамперед з уявою i вiдвагою, щоб здiйснити це.

















Уманська бібліотека філія №6 провела годину спілкування, а також акцію прибирання території під назвою "За чисте довкілля".

Земля - не рабиня наша, а мати.
Сонце - не вітчим, а рідний батько. 
Ліси - наші брати, річки - сестри. 
Дощі, вітри, сніги - добрі гості.
А ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, 
а мудрі господарі.
В. Симоненко

четвер, 9 квітня 2015 р.

"Правда опалена війною."

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів
фашистських концтаборів.

Незабаром вся світова громадськість згадає події, які відбувалися в 1945 році і буде відзначати 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів – пам’ятна дата, котра відзначається щорічно  за ініціативою Організації Об’єднаних Націй.
Цей день встановлено в пам’ять про повстання в’язнів концтабору  Бухенвальд, яке відбулося саме 11 квітня 1945 року. Табір для чоловіків  Бухенвальд був і залишається символом нацистського правління, він був збудований ще у 1933 році.
У Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів ми згадуємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв, і тих, хто вижив усім смертям на зло, живучи за мертвих.
В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув'язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів»
Члени Української спілки в’язнів – жертв нацизму це покоління людей, яке пройшло важкий життєвий шлях: в нацистській неволі: зневагу, голод, тяжку, виснажливу працю та багато страждань і випробувань, а повернувшись на рідну землю недовіру з боку радянських владних структур.
Наші люди згадують усі ті роки з болем.
Однак через 43 роки радянська влада зрозуміла і оцінила героїзм людей, які вижили в неволі і незважаючи на всі перенесені страждання відбудували свою тяжко поранену країну, створили свої сім’ї, виховали достойне покоління громадян своєї країни.
Сьогодні люди, які тяжко постраждали у нацистській неволі є повноправними громадянами України, а їх права захищені Законом України «Про жертви нацистських переслідувань».
Ми щиро вдячні Керівництву нашої країни за увагу і піклування, яке Вони приділяють нам, колишнім в’язням фашистських концтаборів.
Ми пишаємось тим , що пам’ятний День 11 квітня вся Україна відзначає на Державному рівні і ми всі разом, в містах і селах України, покладемо квіти до пам’ятників закатованим в’язням і всім загиблим в ті далекі роки Великої Вітчизняної війни.







В бібліотеці відбулася інформаційна година та розгорнута книжкова виставка  присвячена до Міжнародного дня визволення в'язнів фашистських концтаборів     " Правда опалена війною".

середа, 1 квітня 2015 р.

Першого квітня. Хай усе розквітне.


  Всі ми вже звикли до того, що 1 квітня треба обов’язково пожартувати над друзями, рідними. Зрозуміло, що жарт має бути доречним та без негативних наслідків (на зразок синців у жартівника чи сердечного приступу в людини, яку розвели в цей день).
Але ж звідки прийшло до нас це свято та як його відзначають у світі? Історія Дня сміху починається ще в античний час.
 На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри – Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже її крики були лише обманною луною.
 Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відзначали свято на честь божества сміху (Кізиз). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. 
 Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям. Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що пересунув Новий рік із 25 березня на 1 січня. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи через консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.
  У Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії – 1600.
Результат виявився той же, що й у Франції. Тільки тут свято назвали All Fools Day, тобто Днем усіх дурнів.
  Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.
Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу привязаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом «Чекаю стусана». Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчірям (смачненький напевне!!!).
   День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають «святом серця, а не держави». До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоровя в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: «30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період – перші півроку після нападу. – і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя».
У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести.

  Цей жарт називається in den Aprill schicken – «посилати кого-небудь у квітень» (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr (переклад той же, що й з англійської). Існує думка, що цей жарт у англійців та німців з’явився як наслідування одному з епізодів Святого Письма, сценічне зображення якого існувало у середньовіччі. Зокрема, навесні, напередодні Великодня, зображували, як водили Ісуса Христа від Каяфи до Пилата, а від Пилата – до Ірода. Це дало підставу для виникнення німецької приповідки: Jemanden vom Pilatus zum Herodes schicken — тобто «посилати кого-небудь даремно».
  У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis . Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом з самою назвою місяця – «апріль» і що він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування.
  Перше квітня в Україні. Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.

1 квітня – Міжнародний день птахів.

Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера ” і не випадково саме в квітні. Адже 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.

День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією у цей час в їх очікуванні люди розвішують шпаківні. Повернення птахів святкується також як прихід весни. Вперше цей день став відзначатися в Сполучених Штатах Америки.
  З часу запровадження Дня птахів список пернатих, що зникають, стрімко поповнюється – на Землі вже зникло понад 160 їх видів і підвидів. У Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів. В Україні налічується близько 360 видів. 87 видів з них занесені до Червоної книги України.
  Турбота про птахів – це не тільки екологічна проблема. Адже птахи - це частинка нашого життя, нашої культури, більше того – нашого світогляду та нашого світовідчуття.