120 років з дня народження Суровцової Н.В.

"Видатна жінка Умані"

Суровцова Надія Віталіївна

(18.03.1896 – 13.04.1985)

громадський діяч, письменниця, історик

Народилася 18 березня 1896 року у м. Києві в родині інтелігентів. У 1903 р. родина переїхала до м. Умані. Закінчила місцеву гімназію, до 1917 р. навчалась на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету.

Період 1917 – 1927 років для Надії Суровцової був надзвичайно бурхливим: участь у дипломатичній місії на Версальських переговорах, еміграція до Австралії, віденський університет, захист докторської дисертації, активна діяльність у Лізі миру і свободи, Європейському жіночому русі…

У 1925 р. Суровцова повернулася в Україну, працювала істориком, співробітником у системі Головліту, у кіноуправлінні, у радіотелеграфному агентстві. У 1927 р. безпідставно заарештована і заслана. У 1954 р. була звільнена. Після реабілітації з 1957 р. проживала в м. Умані. Займалася літературною і громадською роботою. Працювала в Уманському краєзнавчому музеї.

        Н.В. Суровцова писала оповідання, нариси, п’єси, займалася перекладами. У 1958 р. підготувала збірку новел «По той бік» (не видано). Основною ж її літературною працею можна вважати спогади – мемуари. Померла і похована в м. Умані.

 Поки інші жінки бавили дітей та споглядали те, що називалось Жовтневою революцією, уманчанка Надія Суровцева (1896–1985) кидком долі завжди опинялась саме в горнилі найзапекліших історичних подій. Вона стала першою в СРСР жінкою – доктором філософських наук, була помічником президента Грушевського, мріяла про комунізм та вчила, як треба жити, Америку. Солженіцин з її матеріалів писав свій "Архіпелаг ГУЛАГ", до неї залицявся Володимир Сосюра. Пройшовши 30 років концтаборів, навіть старість жінка зустріла в нашпигованій КДБшною підслуховувальною апаратурою квартирі. Напроти її вікон була прохідна заводу, з якої агенти КДБ фотографували тих, хто заходив до Суровцевої... до самої її смерті.

  Вона знала особисто майже всіх видатних українських і багатьох світових діячів бурхливої епохи перших двох десятиліть XX століття. Прожила найдовше серед них життя. Стала, так би мовити, ланцюгом між ними і нині сущими поколіннями. До того ж і сама була яскравою особистістю, до якої тяглися старі й молоді. Для дисидентів комуністичного режиму оселя Суровцової в Умані стала місцем паломництва... Тут жевріла і розгорялася ідея Української держави, і хоча наша героїня не дожила до її проголошення, але за правом усього свого життя була однією з будівничих. 
 Уманське КДБ слідкувало за жінкою-символом вільної України до самої її смерті...
  Уманська бібліотека №6 відвідала картинну галерею, в якій відбувся захід присвячений  пам’яті,120-річчю від Дня народження Надії Суровцової "Надія – втілення українського духу"