Григорій Храбан – літописець рідного краю

   115- років від дня народження 

      

   Григорій Юхимович Храбан народився 9 травня (26 квітня) 1902 р. в селі Великий Молодьків Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії в сім’ї селянина-середняка.

У 1909 р. розпочав навчання у сільській школі. У 1912-1914 рр. навчався у двокласному училищі у волосному центрі, з 1915 по 1916 рр. – у вищому початковому училищі в Новоград-Волинському. В 1918-1920 рр. навчався у Новоград-Волинській гімназії.

У 1922-1923 рр. Григорій Юхимович Храбан працював завідувачем навчальної частини Новоград-Волинської школи робітничої молоді, у 1924 р. – завідувачем дитячої комуни у селі Бабинці та завідувачем Ново-Горобіївської 7-річної школи на Житомирщині.

У 1925 р. родина Храбанів переїхала до новоутвореного окружного центру – міста Коростень. Григорій Юхимович працював на різних посадах в окружній інспектурі народної освіти.

У 1925 р. прийнятий кандидатом, а у липні 1926 р. членом КП(б)У.

В 1931 р. заочно закінчив курс Київського інституту соціального виховання (нині Київський державний педагогічний університет ім. Драгоманова).

У 1932 р. прийнятий до заочної аспірантури столичного Харківського інституту червоної професури (Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських інститутів) на відділення філософії. Навчання закінчити не вдалося з причини розформування інституту у 1934 р.

8 листопада 1933 р. Григорія Юхимовича виключено з лав партії «за приховування соціального походження» (батьківське господарство було розкуркулене у 1931 р.) та за «втрату класової пильності у справі сількорів». У 1934 р. ЦК ВКП(б) відновив його членство в партії.

З березня 1934 р. працював директором Уманського педагогічного технікуму.

У 1938 р. вступає на заочне відділення історичного факультету Київського педагогічного інституту.

2 липня 1938 р. був заарештований органами НКВС, а 2 липня 1946 р. - звільнений.

В серпні 1946 р. повернувся в Умань, але 20 січня 1950 р. був знову заарештований і зісланний на вічне поселення в Красноярський край. Рішенням Черкаського обласного суду 26 листопада 1955 р. реабілітований, в липні 1956 р. поновленний в лавах Комуністичної партії СРСР. В серпні 1956 р. повернувся до Умані.

      З 17 вересня 1956 р. був призначений директором Уманського краєзнавчого музею. Пропрацювавши на цій посаді до вересня 1958 р., вийшов на пенсію.

20 січня 1990 р. Григорій Юхимович Храбан помер. Похований в Умані.

Нагороджений медалями «За доблесну працю» (1970 р.), «Ветеран праці» (1977 р.), знаком «50 років перебування у КПРС».

Г.Ю. Храбан займався дослідженням наукових та архівних джерел з історії Уманщини, вивчав архівні документи, літературу з історії дендропарку «Софіївка», здійснював археологічне обстеження західної частини Черкаської області. Працював над путівниками «Умань» (1968, 1979, 1982, 1985 рр.). Результатами його досліджень були нариси та ряд науково-краєзнавчих статей.

Григорій Юхимович був членом редколегії фундаментального видання «Історія міст та сіл. Черкаська область».

    В Державному архіві Черкаської області зберігається фонд Г. Ю. Храбана. Документи до нього надходили ще від самого Григорія Юхимовича в 1989-1990 рр. До складу фонду сьогодні входять різні документи, які характеризують наукову та творчу діяльність Храбана.

Окрему групу документів представляють матеріали з історії будівництва дендрологічного парку «Софіївка», викликають інтерес зібрані дані про окремих представників родини Потоцьких, особливо про третю дружину Станіслава Щенсного Потоцького – Софію.

Загалом до опису фонду Храбана (Р – 5624) внесено 246 справ, а в список позитивів – 468 фотодокументів.

      Прозвучав виступ по радіо з нагоди 115- річниці від дня народження Г. Ю. Храбана