Голодомор - Чорна сповідь моєї Вітчизни.

  Щороку в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Нині цей день припадає на 28 листопада. Це нагода згадати історію, вшанувати тих, чиє життя було зруйноване або знищене у ті страшні часи сталінського режиму. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії, зокрема, про акт геноциду писали свої твори українські письменники, Голодомор став темою багатьох мистецьких творів. У сучасному світі про масові вбивства шляхом штучно створеного голоду вже не бояться говорити, та все ж Голодомор 1932-1933 років деякі країни не поспішають визнавати Геноцидом українського народу.

Тривожні спогади ураз 

Свічки очима розіп’яли,
Немов з минулого до нас
Вони із докором казали:

- Хто відповість за ту біду,
 Що голодом людей косила,
 Що в Україні не одну
 Убила гордість, пісню, силу?

Встає історія з пітьми,
Словами фактів промовляє
І хоче, щоб судили ми,
Бо заповіт від мертвих має.

Вона бідою, горем вчить,

Щоб не забулось незабутнє,

Бо там, де пам'ять не мовчить,

Там щастям повниться майбутнє

   Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 88 років тому, ми зробили добірку художніх та публіцистичних книг, у яких розкривається тема Голодомору.

"Марія " Улас Самчук                                                                                                 Вважається, що роман «Марія» - перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

"Жовтий князь " Василь Барка                                                                                 Іще одним твором художньої літератури, який присвячено Голодомору '32-'33 років, є роман «Жовтий князь» письменника Василя Барки. Він створив жовтого князя - символа демона зла, що приносить лише спустошення, руйнування, біль та смерть. У своєму творі автор відобразив власні спогади про страшне лихо, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата та родини. У центрі сюжету – сім'я Катранників, серед яких залишився живим лише молодший син. Життя сім'ї сповнене вражаючих, страшних подій. Але герої в усіх ситуаціях не втрачають людяності. Історична правдивість робить твір Василя Барки цінним для кожного читача.  

"Розколоте небо" Світлана Талан                                                                                  Сучасна українська письменниця Світлана Талан пише твори у жанрі «реальних історій». Роман «Розколоте небо» присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні. Письменниця відобразила події 30-х років на прикладі одного селища на Луганщині. Українське село, де були плодючі сади та родючі землі, спустошила голодна смерть. Справжні, невигадані жахи описує авторка: на які відчайдушні та жахливі вчинки йшли люди, аби вижити в лихі часи голоду. Та у цих трагічних подіях знаходиться місце і для кохання, яке то виринає на перший план, то ховається за чорною, пекельною реальністю. «Розколоте небо» перевертає свідомість читача та відкриває для когось незнані сторінки історії.

" Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам'яті та історії (1980-ті 2000-ні). Георгій Касьянов
       Книга «Розрита могила...» професора, доктора історичних наук, історика Георгія Касьянова - про Голодомор як явище на політичній та історичній аренах, у внутрішньополітичній боротьбі, міжнародних відносинах. Це видання не про події минулого, а про сучасну репрезентацію та інтерпретацію цих подій. У трьох частинах книги йдеться про історію забуття та реконструкції подій 30-х років, про появу Голодомору як специфічного дискурсу та особливої форми культурної реальності, про функціонування Голодомору в трикутнику «історик – політика - влада», про наукову деконструкцію Голодомору тощо.