Пам'ять людська! Через велетенський швидкоплин десятиліть прориваються до тебе спогади - миттєвості найстрашнішої, найжорстокішої в історії нашого народу війни. Війни не на життя, а на смерть, війни в якій фашизм ніс Україні довічне рабство або повне знищення нації.
22 червня 1941 року гітлерівські війська віроломно вторглися на територію СРСР, порушивши Договір про ненапад. Сто дев'яносто дивізій Німеччини та її союзників розгорнули бойові дії вздовж західного кордону колишнього Радянського Союзу - від Баренцевого до Чорного моря. О четвертій годині ранку німецька авіація скидала бомби на Київ та інші міста України. Наші війська чинили героїчний опір.
Страшне слово „війна" увірвалося в життя людей.
Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам'ятники та обеліски.
Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.
Безсмертному подвигу, ратній звитязі рядових бійців і командирів, партизанів і підпільників, відомих воєначальників у Б/Ф №6 була оформлена виставка-пам'ять під назвою „Як довго ця війна тривала". На ній представлено чимало цікавих матеріалів, книг, історичних нарисів. Зокрема, такі видання як „Україна у другій світовій війні:погляд з ХХІ ст." Олесь Гончар "Людина і зброя", Володимир Сосюра "Розстріляне Безсмертя" О.М. Самбуров " Відвойована весна" та багато інших.
Немає коментарів:
Дописати коментар