Василь Миколайович Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівці Лисянського району на Черкащині. 1963 року родина переїхала до міста Звенигородка, де 1968 році закінчив середню школу зі срібною медаллю.
Навчався на філологічному факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1968-1973). Водночас навчався (за обміном студентів) на філологічному факультеті Єреванського державного університету – студіював вірменську мову й літературу.
Василь Шкляр – член НСПУ, член Асоціації українських письменників, лауреат багатьох престижних літературних премій, володар гран-прі Всеукраїнських конкурсів на кращий роман «Золотий бабай» та «Коронація слова», лауреат премії «Золоте перо», міжнародної премії «Спіраль століть», австралійської премії «Айстра», премії Ліги українських меценатів «Ярославів Вал» та ін. Улюблена літературна відзнака Шкляра – «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів».
2011 року Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка присудив Василеві Шкляру найвищу літературну нагороду за роман «Чорний Ворон» («Залишенець»), однак письменник відмовився отримувати премію на знак протесту проти перебування на посаді міністра освіти Д. Табачника.
Згодом у Холодному Яру біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака, вперше в нашій історії, Василю Шкляру було вручено Народну Шевченківську премію. Кошти на неї були зібрані меценатами та звичайними громадянами України. Грошовий еквівалент нагороди – 260 000 грн. письменник переказав у фонд екранізації роману «Чорний Ворон».
Роман «Чорний Ворон» перекладено англійською, словацькою, португальською. Причому португальською мовою він побачив світ у Бразилії.
2011 р. — Василь Шкляр входить до складу журі літературного конкурсу «Юне слово».
У доробку письменника – документальна публіцистика, зокрема книги «Під ключем журавлиним», «Вогонь Чорнобиля», публікації в пресі. Він має найвищу журналістську відзнаку «Золоте перо» (1995).
Твори Василя Шкляра перекладаються багатьма мовами, зокрема англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською та ін.
Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках. В його основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ.
Шкляр В. Ключ / В. Шкляр. – 2-ге вид. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2012. – 256 с.
Хоча крізь роман червоною ниткою тягнеться соціальна і політична критика. Сарказм випливає із вчинків головного героя, а все ж... він переконує себе, що "повстане із попелу і поведе світ за собою".
Шкляр В. Маруся : роман / В. Шкляр. – Харків : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2014. – 320 с.
Коли Червона армія почала палити села, коли три її брати загинули у боях з радянськими військами, тендітна Маруся взяла в руки зброю і стала отаманом козацького загону.
Вона була надзвичайно вродлива і надзвичайно небезпечна, вона не жаліла ворогів і рятувала своїх людей, ризикуючи власним життям. Вона вміла любити і ненавидіти. Та чи зуміє коханий Мирон врятувати її від помсти більшовиків? Чи буде їхнє кохання сильнішим за смерть?
Вона була надзвичайно вродлива і надзвичайно небезпечна, вона не жаліла ворогів і рятувала своїх людей, ризикуючи власним життям. Вона вміла любити і ненавидіти. Та чи зуміє коханий Мирон врятувати її від помсти більшовиків? Чи буде їхнє кохання сильнішим за смерть?
Шкляр В. М. Ностальгія : роман, новели / В. М. Шкляр ; худож. В. Агафонов. – Київ : Молодь, 1989. – 256 с. : іл.
Що ти знайдеш у минулому — силу чи згубу?
Що ти знайдеш у минулому — силу чи згубу?
За день до того, як сталася аварія на ЧАЕС, Микола покинув роботу у видавництві. Тепер він вільний митець. Але чи вільна його душа? У дивному сні він бачить, як дружина стріляє йому в серце... Через кілька днів він зустрічає жінку, яка змогла витягти ту кулю з його душі, але їм не судилося бути разом...
Немає коментарів:
Дописати коментар